Генрік Ібсен

Генрік Ібсен (Henrik Johan Ibsen, 20 березня 1828, Ш'єн — 23 травня 1906, Крістіанія) — норвезький драматург, якого називають батьком сучасної драми й одним із засновників модерністського театру.

Ібсен вивів на сцену звичайну родину з її замовчуваннями й компромісами, і зробив це мовою, у якій репліка важить більше за ефект. П'єси «Пер Ґюнт» (1867), «Ляльковий дім» (1879), «Привиди» (1881), «Ворог народу» (1882), «Дика качка» (1884) та «Гедда Ґаблер» (1890) змінили уявлення про те, чим може бути театр.

«Ляльковий дім» вийшов друком 4 грудня 1879 року в Копенгагені, там же за три тижні відбулася прем'єра. Фінал, у якому Нора Гельмер зачиняє за собою двері, обурив публіку настільки, що для німецької сцени Ібсена змусили написати іншу кінцівку — сам він назвав її «варварським насильством» над п'єсою. У 2001 році рукописи «Лялькового дому» внесено до реєстру ЮНЕСКО «Пам'ять світу».

Попри те, що п'єса стала прапором жіночого руху, сам Ібсен від цієї ролі відмовлявся: у промові 1898 року він казав, що писав «без жодної свідомої думки про пропаганду», а його завданням був «опис людства».