Оксана Луцишина

Оксана Луцишина (1974) - письменниця, поетка, викладачка Техаського університету у місті Остін. Народилася в Ужгороді. Авторка чотирьох збірок поезії ("Усвідомлена ніч" 1997, "Орфей Великий" 2000, "Я слухаю пісню Америки" 2010 та "Вірші Феліцити" 2018), збірки оповідань ("Не червоніючи" 2007) та трьох романів ("Сонце так рідко заходить" 2007, "Любовне життя" 2015, "Іван і Феба" 2019).

Викладає українську мову і східноєвропейські літератури. Захистила дисертацію по творчості Бруно Шульца і філософії Вальтера Беньяміна.

Роман «Іван і Феба» приніс авторці Шевченківську премію. Її тексти входять до збірок «Шалені тексти. Мала проза українських письменниць», «Лялька. Оповідання про дитинство», «Українська сучасна проза: 25 найкращих оповідань», а також до різдвяних антологій ВСЛ «13 Різдвяних історій» і «25 різдвяних історій».

В антології «25 різдвяних історій» (2025) — оповідання «ОЙНАРЕЯ».