Валерій Пузік

Валерій Пузік — український художник, письменник, режисер. За освітою художник-дизайнер, працював журналістом. У січні 2015 року пішов добровольцем на фронт, брав участь у бойових діях на Донбасі в складі батальйону Добровольчого українського корпусу «Правий сектор».

Учасник виставок живопису та графіки в Україні та за кордоном, зокрема «Інкубаційний період», «Відлуння», «Примарна зона», «Моя армія. Бачити серцем». Лауреат літературних конкурсів, його тексти відзначені «Смолоскипом», «Гранословом», літературною премією імені Олеся Ульяненка.

Автор книжок «Бездомні пси», «Моноліт», у співавторстві написав «Наші Котики. Бліндаж» та збірку поезій «Там, де вдома». Режисер документальних короткометражних стрічок і відеопоезій. У «Видавництві Старого Лева» вийшли «Я бачив його живим, мертвим і знову живим», «Дещо» та антології «Воєнний стан» і «State of War».

В антології «Різдво. Любов. Дива» (2025) — оповідання «ВЕДМЕЖА ГОРА».