Оксана Іваненко

Оксана Іваненко (Іваненко Оксана Дмитрівна, 1906, Полтава — грудень 1997, Київ) — українська дитяча письменниця й перекладачка, піонерка жанру дитячої біографістики.

Навчалася в Полтавському та Харківському інститутах народної освіти, займалася соціальним захистом неповнолітніх. Улітку 1924 і 1925 років була практиканткою в дитячій колонії імені Максима Горького під керівництвом Антона Макаренка — цей досвід позначився на всьому, що вона писала про дітей згодом. У 1947–1951 роках очолювала журнал «Барвінок».

«Тарасові шляхи» — книга, над якою Іваненко працювала майже двадцять років. Задум виріс із оповідання «Чорний шлях» (1939) про дитинство Шевченка; перші дві частини вийшли того ж року, а повністю твір завершено лише 1961-го. Письменниця працювала в архівах і об'їздила шевченківські місця.

Серед інших її книжок — «Лісові казки» (1934), «Друкар книжок небачених» (1947), «Рідні діти» (1951), «Марія» (1973) про Марка Вовчка. Перекладала українською Андерсена та братів Ґрімм. Лауреатка премії імені Лесі Українки (1974) і Шевченківської премії (1986) за книгу спогадів «Завжди в житті».