Завантажити застосунок

Як ми говоримо

Як ми говоримо

Як ми говоримо — Борис Антоненко-Давидович

Видавництво: Мультимедійне видавництво Стрельбицького
Автор: Борис Антоненко-Давидович
Жанр: Мовознавство
Де читати: У застосунку та завантаженням (EPUB · PDF · FB2) — детальніше
  • 30.00 грн


Опис

"Як ми говоримо" - це захоплива подорож у світ мови від визначеного філософа та мовознавця Бориса Антоненко-Давидовича. Книга пропонує унікальний погляд на те, як наш спосіб спілкування формує наше мислення, впливає на наше сприйняття світу і визначає культурні та соціальні аспекти нашого життя.

Автор аналізує різні аспекти мови, розкриваючи їхню роль у виявленні наших ідеї, емоцій та стосунків. Від лексичних одиниць до граматичних конструкцій, від стилістики до виразності - книга охоплює широкий спектр тем, пов'язаних із мовою.

"Як ми говоримо" є не лише лінгвістичним дослідженням, але і викликом до роздумів для кожного читача. Автор ставить перед нами питання, як мова визначає наше сприйняття реальності, чи маємо ми свободу вибору слів та як мовлення формує нашу ідентичність.

Українська мова оригіналу, яку обрав автор, додає особливого звучання та національного контексту. Книга сприяє розумінню важливості мовного аспекту у формуванні сучасного суспільства.

Електронний варіант книги дозволяє легко отримати доступ до цієї цікавої та важливої інтелектуальної подорожі. Замовте свій електронний екземпляр "Як ми говоримо" на Нашій Книзі та поглибіть своє розуміння ролі мови в нашому житті.

Про видання

Вікові обмеження
16+
Мова
Українська
Мова оригіналу
Українська
Рівень складності
Середній
Рік написання
1970
Обсяг
≈ 49 000 слів
Час читання
≈ 4 год 35 хв
Формат
Електронна книга

Зазирнути в книгу

Зміст

  • Іменник
  • Називний відмінок у складеному присудку
  • Родовий чи знахідний відмінок додатка?
  • Родовий відмінок належності
  • Родовий відмінок часу
  • Особливість у вживанні давального відмінка
  • Давальний і кличний відмінки
  • Орудний відмінок дійової особи й знаряддя
  • Орудний відмінок часу
  • Родовий відмінок множини
  • Місцевий відмінок множини
  • Чоловічий чи жіночий рід?
  • Зауваження до низки іменників
  • Башта і вежа
  • Білизна, білість, білина, білота
  • Болільник чи вболівальник?
  • Будівля, будова, побудова
  • Вид, на виду, на відноті, вигляд, краєвид
  • Вираз і вислів
  • Відношення, взаємини, стосунок, відносно, щодо, стосовно, відносність
  • Відсутність, присутність, брак, наявність
  • Відщепенець, відступник, відступця
  • Гірка чи гора?
  • Горе-вчений, горе-майстер, біда, а не вчений, попсуй-майстер, цигикач, цигикало, ґанджа-андибер
  • Госпіталь чи шпиталь?
  • Двоєчник, двієчник, двійкар
  • Дебошир, дебоширство, бешкетник, бешкет
  • Дітище, дитя, виплід, плід
  • Досвід і дослід
  • Дружки, товаришки, друзяки, товариство, компанія
  • Жарт, не на жарт, неабияк
  • Жора чи Юрасик, Женя чи Євгенко?
  • Застінок, катівня
  • Заступник і замісник
  • Захист і оборона
  • Землеробство, хліборобство, рільництво, обробіток (обробка) землі
  • З метою чи без мети?
  • Знання й знаття
  • Інтерес і цікавість
  • Книга й книжка
  • Ковдра, коц, ліжник, укривало
  • Копалина й копальня
  • Коштовність, дорогоцінність, коштовні речі, скарби, дорогоцінний камінь, самоцвітний камінь, самоцвіт, брильянт, діамант
  • Лівша і шульга
  • Ліс і дерево
  • Магазин, крамниця, крамничка
  • Міроприємство — захід, заходи
  • Нагода й пригода
  • Наймити й найманці
  • Накладна плата чи післяплата?
  • Недолік, хиба, вада, огріх, прогріх, недоробок, ґанджа, ґанжа, ґандж
  • Обслуга й обслуговування (обслужування)
  • Особа й особистість
  • Пам’ятник і пам’ятка
  • Переписка й листування
  • Письменність і писемність
  • Підписка й передплата
  • Площа й майдан
  • Повинна, визнання провини, признання до вини, каяття
  • Подих, дух, віддих, дихання
  • Поля, береги, краї, криси
  • Поприще, нива, поле, арена
  • Порівняння, у порівнянні, порівняно, як порівняти, проти
  • Порядок, лад, у порядку, до ладу, як слід, гаразд
  • Посмішка, посміх і усмішка, усміх, осміх
  • Правило, як правило, як звичайно, як водиться, як заведено
  • Приклад і кольба
  • П’янка, пиятика, гульня, дудліж
  • Рицар чи лицар?
  • Ріка й річка
  • Свідомість, пам’ять, тяма, притомність
  • Словом, одним словом, одно слово
  • Справа, діло, річ
  • Становище, вихід зі становища, рада, дати раду, зарадити
  • Талан і талант
  • Танець і танок
  • У розстрочку чи на виплат?
  • Фарба, барва, краска
  • Шлях, дорога, путь, путівець, спосіб
  • Прикметники
  • Ступенювання якісних прикметників
  • Дієслова від вищого ступеня порівняння прикметників
  • Особливості деяких прикметників у словосполуках
  • Зауваження до низки прикметників
  • Благополучний чи щасливий?
  • Виключний, винятковий, надзвичайний
  • Відкладний, виложистий, викладчастий (викладчатий), відкотний (відкотистий), із закотою
  • Військовий і воєнний
  • Вірний, правдивий, правильний, певний, слушний
  • Вірогідний та ймовірний
  • Горішній, верхній, долішній, нижній
  • Громадський, громадянський, цивільний
  • Дальший і подальший
  • Дійсний, дійсно, в дійсності, справжній, справді, насправді, на ділі
  • Домашній і свійський
  • Дружний і дружній
  • Живописний, живописно, малярський, мальовничий, мальовничо (мальовниче)
  • Заключний, кінцевий, прикінцевий, остаточний
  • Запущений, занедбаний, занехаяний, задавнений
  • Зді́́́́бний, зда́тний, зуга́рний
  • Злісний і затятий
  • Значний, чималий, неабиякий (великий)
  • Красивий, гарний, вродливий, красний, хороший, чудовий
  • Лікарський, лікувальний, лікарняний, лікарський
  • Любий, любий, любимий, перший-ліпший, перший-кращий, будь-який, кожний, усякий, улюблений
  • Минулорічний, торішній, позаминулорічний, позаторішній
  • Музичний і музикальний
  • Недостойний і негідний
  • Необхідний, необхідно, необхідність, потрібний, неодмінний…
  • Нерушимий, непорушний, незламний, нерухомий
  • Неприємний і прикрий
  • Нужденний, бідний, той, що (який) має потребу (потребує допомоги)
  • Останні, інші, решта
  • Перекладний і перекладацький
  • Пиковий чи виновий?
  • Подібний чи такий?
  • Помірний і поміркований
  • Різний і всякий, усілякий
  • Робочий і робітничий
  • Складний і складаний
  • Старий і давній
  • Тривкий і тривалий
  • Чисельний і численний, багаточисельний
  • Дієслова
  • Дієвідміна слів дати, їсти, відповісти, розповісти, бути
  • Давноминулий час і описова форма з словами було, бувало
  • Наказовий спосіб
  • Віддієслівні іменники, дієслівні словосполуки
  • Дієслівні форми на — но, — то й пасивні дієприкметники
  • Числові особливості дієслова-присудка
  • Дієслова, що керують іменниками в певних відмінках
  • Зауваження до низки дієслів
  • Узяти себе в руки, опанувати себе, запанувати над собою
  • Вибачатися, прощати, дарувати, перепрошувати
  • Виручити (виручати), визволити, вирятувати, допомогти, виторгувати
  • Висікти, витесати, вирізьбити
  • Відкривати, відчиняти, розгортати
  • Відпускати, пускати, видавати, продавати
  • Відрізняти й розрізняти
  • Відчитати чи вичитати?
  • Включати, умикати, виключати, вимикати, поставити, унести, пустити
  • Говорити й казати
  • Домовлятися й умовлятися
  • Дорівнювати й рівнятися
  • Жити-бути, жити собі, жити-поживати
  • Забивати, бити, збивати, зчиняти, здіймати, зняти
  • Заводити, накручувати
  • Заживати, гоїтися, загоїтися
  • Займатися, працювати, жити з чогось, трудитися чимось, робити щось, заходжуватися коло чогось, узятися за щось
  • Заказати (заказувати), замовити (замовляти)
  • Залишати й покидати
  • Залицятися, упадати, доглядати, ходити
  • Збутися й здійснитися, справдитися
  • Здійснити, справдити, учинити, зробити, накоїти
  • Змарніти й схуднути
  • Знаходитися, знайтися, бути, перебувати, лежати
  • Зробити (робити) вигляд — удавати (удати), зробити крок — ступити крок, зробити ковток — ковтнути
  • Зустрічатися, траплятися, попадатися, бувати, натрапити, надибати
  • Іти назустріч, сприяти, посприяти, допомогти, підмогти
  • Кидатися в очі, упадати в очі (в око), убирати очі
  • Користуватись успіхом і мати успіх
  • Крокувати, простувати, іти…
  • Курити чи палити цигарки й люльки?
  • Листати й гортати, перегортати, перегортувати
  • Матися, бути, траплятися, мати
  • Мусити, бути повинним, мати щось зробити, належить, годиться, слід, варто, треба
  • Нагадувати, скидатися, бути схожим, бути подібним
  • Нервувати й нервуватися
  • Носити ім’я, зватися, мати назву
  • Обеззброїти, роззброїти, озброїти
  • Облюбувати й уподобати
  • Одягати й надівати, узувати й обувати
  • Питається, постає (виникає) питання, спитати б
  • Підозрівати, запідозрювати, гадки не мати, на думку не спадати
  • Повезти, пощастити, поталанити
  • Повстати (повставати) й постати (поставати)
  • Показувати (подавати) вигляд — давати взнаки, навзнаки не давати
  • Поширювати й розповсюджувати
  • Почати (починати) й стати (ставати)
  • Привести й призвести
  • Приймати участь — брати участь, приймати пропозицію — ухвалювати пропозицію
  • Присвоїти й надати
  • Продовжувати, продовжуватися, далі тривати
  • Рахувати, рахуватися, числити, числитися, уважати
  • Розглагольствувати й просторікувати, просторікати, патякати, теревенити, балабонити, талалаїти
  • Розташуватися, розміститися, отаборитись, стояти, лежати
  • Співпадати й збігатися, сходитись, зійтись
  • Терпіти (потерпіти), страждати (постраждати), зазнавати (зазнати)
  • Тиснути, муляти, мулити, трудити, душити, давити
  • Трапитися, статися, скоїтися, зчинитися, учинитися
  • Улаштувати, залагодити, заладнати, поладнати, полагодити
  • Уявляти, являти, бути, уява, уявлення
  • Ходить, мова мовиться, мовитись, річ у тім, ітися (ідеться), у тім сила
  • Чекати, дожидати, ждати, сподіватися
  • Дієприкметники
  • Активні дієприкметники, віддієслівні прикметники й пасивні дієприкметники
  • Пасивні дієприкметники
  • Зауваження до низки дієприкметників
  • Бажаючий — що (котрий, який) бажає — охочий
  • Відпочиваючий, відпочивальник, що (котрий, який) відпочиває, відпочиваючи
  • Відстаючий — що (котрий, який) відстає — відсталий
  • Захоплюючий — що (котрий, який) захоплює, захопливий, звабливий, привабливий, знадний, знадливий, принадний
  • Знаючий — що (котрий, який) знається (розуміється, тямить), тямущий (тямучий), тямовитий, тямкий
  • Пануючий чи панівний?
  • Подорожуючий — що (котрий, який) подорожує — подорожній
  • Початкуючий — початківець
  • Працюючий — що (котрий, який) працює — трудящий, трудівник, трудар, трудовик, працівник
  • Утопаючий, потопаючий, що (котрий, який) утопає (потопає), утопальник (потопальник), потопельник
  • Хвилюючий — що (котрий, який) хвилює, зворушливий, бентежний, збудний (збудливий), животрепетний
  • Дієприслівники
  • Зауваження до низки дієприслівників
  • Не дивлячись, незважаючи, невважаючи, не зважаючи, не вважаючи, дарма що
  • Числівники
  • Узгодження іменників із числівниками
  • Узгодження прикметників з іменниками при числівниках
  • Збірні числівники
  • Кількісні й порядкові числівники часу
  • Зауваження до деяких числівників
  • Один, одні, самий, самі
  • Другий та інший
  • Пара й кілька
  • Займенники
  • Деякі відмінкові особливості
  • Зауваження до деяких займенників
  • Воно — він, вона
  • Їх і їхній
  • Що, який, котрий, которий
  • Прислівники
  • Загальні зауваження
  • Зауваження до низки прислівників
  • Виключно, винятково, тільки, суто, єдино
  • Довжиною, шириною, глибиною, висотою, вишиною, товщиною — завдовжки, завширшки, завглибшки, заввишки, завбільшки, завдальшки, завгрубшки, завтовшки
  • Доки — доти, поки — поти
  • Зараз, тепер, нині, тепереньки, теперечки, тепера, ниньки
  • Зрідні — бути (доводитися) родичем, бути ріднею, рідний брат (рідна сестра) комусь або чомусь, родичі
  • Навшпиньках чи навшпиньки?
  • Обґрунтовано, з цілковитою (з повною, з незаперечною) підставою, підставно
  • Одноразово й одночасно
  • Під рукою і напохваті
  • По рахунку чи видавцем?
  • Так чи отак?
  • Раптом, а що як, ану (ж)
  • Уперто чи наполегливо?
  • Щоденно, щодня, щодень, щоднини
  • Прийменники
  • У (в) — до, в — на
  • Від — проти, на — проти
  • Для, задля, на, про, під, до
  • По, за, з, на
  • При чи за?
  • Сполучники
  • Аби, щоб (щоби), жеб (жеби)
  • Варто, тільки, тільки-но, як тільки
  • І — й — та
  • Як би не — хоч би як, який би не — хоч би який
  • Частки
  • Ж, же, а, бо, но
  • Лише, тільки, лиш, лишень
  • Не то, не то — чи то, чи…
  • Не бійсь — надісь, мабуть, певно
  • Ні-ні та й… — гляди та й… коли-не-коли
  • Вигуки
  • Їй-право, далебі, справді, справді-бо, бігме, таки так
  • Леле, лелечко, от біда, ой горе, ой лихо (ой лишечко, ой лишенько)
  • Слава — браво — ура

Про твір і автора

Для кого ця книга

  • тим, хто дбає про культуру мови й хоче запобігти помилковому слововживанню;
  • читачам, які плутаються між кількома назвами того самого поняття: книжка спеціально розбирає лексичну розбіжність у визначенні однакових понять;
  • тим, хто хоче позбутися зворотів, невластивих українській мовній традиції;
  • мовознавцям, викладачам, студентам і журналістам — саме для них книжку й призначено.

Чому варто прочитати

  • у пошуках найкращого мовного еквівалента автор звертається до класичної й сучасної літератури, фольклору та живого народного мовлення;
  • книжка витримала щонайменше п'ять видань — від «Радянського письменника» 1970 року до видавництва Канадського інституту українських студій в Едмонтоні 1997-го;
  • нью-йоркське видання 1980 року відредаговано за нормами «харківського правопису» 1927—1929 років і доповнено статтею «Літера, за якою тужать» та автобіографічним нарисом «Про самого себе»;
  • автора книжки про чистоту української мови видавали й в Україні, і в діаспорі — об'єднанням українських письменників в Америці «Слово» та «Смолоскипом».
Борис Антоненко-Давидович
Борис Антоненко-Давидович

Історія написання

«Як ми говоримо» вперше вийшла 1970 року у видавництві «Радянський письменник». Книжку адресовано тим, хто дбає про культуру мови: автор розбирає помилкове слововживання, лексичну розбіжність у визначенні однакових понять і звороти, невластиві українській мовній традиції. У пошуках найкращого мовного еквівалента Антоненко-Давидович звертається до прикладів з класичної й сучасної літератури, фольклору та живого народного мовлення. Згодом книжку перевидавали в діаспорі: об'єднання українських письменників в Америці «Слово» разом зі «Смолоскипом», а 1980 року в Нью-Йорку вийшло виправлене й доповнене видання за редакцією К. Церкевича і В. Павловського — уже за нормами «харківського правопису» 1927—1929 років.

Де читати книгу

У застосунку

Читалка з офлайн-режимом, бібліотека синхронізується із сайтом: купили тут — читаєте на телефоні.

Формати для завантаження

EPUB — «гнучкий» текст: свій шрифт, розмір, темна тема
PDF — фіксована верстка, як у паперовій книзі
FB2 · MOBI — для читалок PocketBook і Kindle

Популярні читалки

  • Наша Книга (Android, iOS)
  • Apple Books · Google Play Books
  • PocketBook · KOReader

Часті питання

Про що книжка «Як ми говоримо»?
Про чистоту української мови. Автор допомагає запобігти помилковому слововживанню, перебороти лексичну розбіжність у визначенні однакових понять і уникнути зворотів, невластивих українській мовній традиції.
Кому адресована книжка?
Мовознавцям, викладачам, студентам і журналістам — а також усім, хто дбає про культуру власної мови.
Коли книжка вийшла вперше?
1970 року у видавництві «Радянський письменник». Згодом її видавали в діаспорі, а 1991-го — у київському видавництві «Либідь».
Чим відрізняється нью-йоркське видання 1980 року?
Воно виправлене й доповнене: редакція К. Церкевича і В. Павловського привела книжку до норм «харківського правопису» 1927—1929 років і додала статтю «Літера, за якою тужать» та автобіографічний нарис «Про самого себе».
Це повний текст чи скорочений переказ?
Повний текст книжки. Вона доступна у форматах EPUB, FB2, PDF, MOBI — це електронне видання, а не витяг.

Написати відгук

будь Ласка авторизуйтесь або створити обліковий запис перед тим як написати відгук
Раніше ви переглядали

Давид Шамоєв

Щоденник емоцій

150.00 грн

Джеймс Аллен

Як мислять багаті та успішні

120.00 грн
Місто (Аудіокнига)
Аудіо

Валер'ян Підмогильний

Місто (Аудіокнига)

60.00 грн
Киця Миця, мандрівниця
Лише в застосунку

Ірина Савка

Киця Миця, мандрівниця

220.00 грн
Застосунок «Наша Книга» — зручніше читати з телефона Відкрити