Адріан Кащенко

Андріан (Адріян) Феофанович Кащенко (19 вересня (1 жовтня) 1858 — 28 березня 1921) — український письменник, автор численних прозових творів про героїку Запорозької Січі. У повістях «З Дніпра на Дунай» та «Зруйноване гніздо» він показав трагічну долю козацтва після знищення Січі, а у творі «Над Кодацьким порогом» звернувся до постаті Івана Сулими. Створив також галерею портретів національних героїв у книжках «Гетьман Сагайдачний» і «Кость Гордієнко-Головко — останній лицар Запорожжя».

Народився в родині небагатого поміщика Феофана Кащенка, власника хутора Веселого на Катеринославщині, родовід якого сягав часів Запорозької Січі. Сім'я була великою — п'ятеро хлопців і чотири дівчини, і всі діти здобули ґрунтовну освіту. Старший на три роки брат Микола Кащенко став ученим із двома докторськими дипломами, дійсним членом АН УРСР, засновником і директором Київського ботанічного саду. 1867 року Адріан вступив до Катеринославської гімназії, де вже вчився брат, але навчання йому не давалося: після третього класу він залишив гімназію і вступив до юнкерського училища. Прослуживши кілька років офіцером, військової кар'єри не зробив і перейшов на дрібну службу в управлінні Катерининської залізниці. Оселився в Катеринославі, одружився й купив маленький будиночок на Польовій вулиці.