Натаніель Готорн

Натанієль Готорн (1804—1864) — американський письменник, представник темного романтизму. Народився в Салемі в родині морського капітана; його предки були ревними пуританами, які відіграли помітну роль в історії Нової Англії. Один із них, суддя Джон Готорн, брав участь у гучних процесах проти сейлемських відьом 1692 року і був проклятий разом з усіма нащадками однією із засуджених — цю історію письменник згодом використав в одному зі своїх романів. Рання смерть батька прирекла родину на бідне, самітницьке існування.

1825 року Готорн закінчив Боудонський коледж і повернувся до Сейлема, де майже одинадцять років жив усамітнено, створюючи перші новели; через скрутні статки служив митним наглядачем. У домі Генрі Лонгфелло, який захоплювався його творчістю, познайомився з літературним колом, а завдяки сестрам Пібоді — з Емерсоном, Торо й Маргарет Фуллер. Після одруження із Софією Пібоді 1842 року переїхав до Конкорду. Визнання в Європі йому приніс психологічний роман «Багряна літера», який дав і фінансову незалежність. 1853 року письменник уперше виїхав за кордон — консулом до Ліверпуля, а 1861-го повернувся до Америки в розпал Громадянської війни. Помер 19 травня 1864 року в Плімуті.