Олександр Грін

Олександр Грін (справжнє ім'я — Олександр Степанович Гриневський; 1880—1932) — російський письменник, представник романтичного реалізму. Народився в повітовому містечку Слободському В'ятської губернії в родині службовця-поляка: його батько Стефан Гриневський був шляхтичем і учасником повстання 1863 року, за що двадцятирічним потрапив у безстрокове заслання до Сибіру.

Початкову освіту здобув удома, а з реального училища його виключили за сатиричні вірші, що висміювали педагогів; 1896 року закінчив міське чотирирічне училище. Мріючи про море, подався до Одеси, був матросом, рибалкою, кухарем, вантажником, лісорубом, плотарем на Уралі та золотошукачем. 1902 року пішов добровольцем до царської армії, але жорстокість командирів і безправ'я солдатів викликали в нього протест — більшу частину служби він провів на гауптвахті, а потім утік із допомогою революціонерів. Читав заборонену літературу й вів пропаганду серед матросів, за що 1903 року був заарештований у Севастополі й відсидів близько двох років; 1906-го його знову заарештували в Петербурзі та вислали до Тобольської губернії, звідки він утік. Літературний дебют письменника відбувся 1906 року в Москві.