Осип Назарук

Осип Тадейович Назарук (1883–1940) — український письменник, публіцист, журналіст і воєнний кореспондент, адвокат, громадський та політичний діяч. Автор численних праць на суспільно-політичні теми, історичних повістей, спогадів, подорожніх репортажів і публіцистичних статей. Народився 31 серпня 1883 року в селі Нагірянка на Бучаччині, помер 31 березня 1940 року в Кракові.

Замолоду належав до Української радикальної партії, до початку Першої світової війни став доктором цивільного та церковного права (1912). З початком війни вступив до Легіону Українських січових стрільців, був одним з організаторів Пресової кватири УСС і її тимчасовим керівником, а водночас літописцем — саме тоді написав багато історичних оповідань і повістей. Член Загальної Української Ради (1915), делегат Української Національної Ради ЗУНР, керівник пресової кватири Української Галицької Армії (1919). У 1920-х виконував дипломатичні функції, представляв уряд ЗУНР в екзилі в Канаді. Від соціалістичних поглядів перейшов до консерватизму й гетьманського руху, згодом очолював католицьку організацію та освітнє товариство; 1932 року став звичайним членом НТШ.