Всеволод Нестайко

Всеволод Зіновійович Нестайко (30 січня 1930, Бердичів — 16 серпня 2014, Київ) — український письменник-прозаїк, класик сучасної української дитячої літератури. Найбільшу популярність йому принесла трилогія «Тореадори з Васюківки», яку склали повісті про Робінзона Кукурузо та Павлушу Завгороднього (1964), «Незнайомець із 13-ї квартири» (1966) і «Таємниця трьох невідомих» (1970).

Народився в родині службовця та викладачки. Батько, Зіновій Нестайко, замолоду був січовим стрільцем і вояком Української галицької армії; наприкінці 1920-х він переїхав із Західної України до УСРР, а 1933 року його заарештували за звинуваченням у шпигунстві — більше син його не бачив. Рятуючись від голоду, родина перебралася до родичів у Києві, мати працювала вчителькою, і мешкали вони в шкільному приміщенні. У дитинстві Всеволод захоплювався книжками Миколи Трублаїні, Джека Лондона, Жуля Верна й Бориса Житкова та мріяв стати капітаном далекого плавання, проте через проблеми із зором цю мрію здійснити не зміг.