Жуль Верн

Жуль Ґабріель Верн (8 лютого 1828, Нант — 24 березня 1905, Ам'єн) — французький письменник, автор пригодницьких романів, якого разом із Гербертом Уеллсом вважають засновником жанру наукової фантастики. Його твори склали серію «Незвичайні подорожі» — загалом 62 романи та 18 оповідань і повістей, серед них «Діти капітана Гранта» (1868), «Двадцять тисяч льє під водою» (1870), «Навколо світу за вісімдесят днів» (1873), «П'ятнадцятирічний капітан» (1878) і «Робур-Завойовник» (1886). За даними Index Translationum ЮНЕСКО, його книжки перекладали 4751 раз — це другий показник у світі після Агати Крісті.

Народився в Нанті в родині адвоката П'єра Верна; мати походила зі стародавнього роду нантських кораблебудівників і судновласників. Крім Жуля, у сім'ї зростали брат Поль і три сестри. У вісім років почав навчання в семінарії Сен-Станіслав, а потім у Нантському ліцеї здобув класичну освіту — грецька й латина, риторика, спів і географія. Розпочинав як драматург, проте його п'єси не мали особливого успіху аж до 1863 року, коли видавець П'єр-Жуль Етцель надрукував перший роман Верна «П'ять тижнів на повітряній кулі»; цей твір разом із «Подорожами і пригодами капітана Геттераса» започаткував «Незвичайні подорожі». Окрім романів, Верн написав багато п'єс, новел, віршів, пісень, автобіографічних розповідей і наукових праць.