Ернандо де Сото

Ернандо де Сото (нар. 1941, Арекіпа) — перуанський економіст, один із найвідоміших прибічників лібералізації економічного життя. Досліджує тіньову економіку та умови, за яких капіталізм працює або не працює.

Після військового перевороту 1948 року родина опинилася у вигнанні в Європі; освіту він здобув у Швейцарії — бакалаврат з економіки в Женевському університеті, магістратуру з міжнародного права та економіки у Вищому інституті міжнародних досліджень (1967). Працював економістом над удосконаленням ГАТТ, у Міждержавній раді країн — експортерів міді, очолював Центральний банк Перу.

1981 року заснував Інститут свободи і демократії в Лімі й відтоді його очолює. Головною причиною тіньової економіки вважає бюрократію: польові дослідження інституту показали, що зареєструвати швацьку майстерню в Перу коштувало 289 днів і суми, рівної 32 мінімальним місячним зарплатам. Лауреат премій Адама Сміта (2002) і Мілтона Фрідмана (2004).