Гюстав Флобер

Гюстав Флобер (фр. Gustave Flaubert; 12 грудня 1821, Руан — 8 травня 1880, Круасе) — французький письменник, автор романів «Пані Боварі» (1856) та «Саламбо» (1862). Флобер вплинув на літературу, привівши за собою низку талановитих авторів, одним з яких був Гі де Мопассан.

Був другим сином хірурга Ашиля-Клеофа Флобера, головного лікаря руанської лікарні, та Анн-Жустін Каролін Флобер. Творити почав у дуже ранньому віці — близько восьми років, як стверджують деякі джерела. Навчався в рідному місті, доки не залишив його заради вивчення права в Парижі, де до навчання поставився байдуже, а саме місто йому дуже не сподобалось; серед небагатьох знайомих там був Віктор Гюго. Наприкінці 1840 року мандрував Піренеями та Корсикою, а 1846-го, після нападу епілепсії — вони відбувалися регулярно — залишив навчання.

Повернувшись із Парижа, оселився в маєтку Круасе з матір'ю: маленький будиночок на березі Сени став його прихистком на решту життя. Флобер так і не одружився, бо не хотів обтяжувати майбутню родину своєю хворобою; мав романтичні стосунки з поетесою Луїзою Коле, і їхнє листування збереглося. 1846 року подорожував Великою Британією у компанії Максима дю Кана, який залишався справжнім другом усе його життя, а в 1846—1850 роках здійснив довгу подорож до країн Середнього Сходу, відвідавши також Грецьке королівство та Єгипет.