Ігор Гирич

Ігор Борисович Гирич (народився 23 вересня 1962 року в Києві) — український історик і журналіст, доктор історичних наук (2015). Фахівець із проблем історії культури та політичної думки, джерелознавства та історіографії, зокрема грушевськознавства, липинськознавства й києвознавства. Член-кореспондент УВАН у США (з 1998) і дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (з 2005). У 2011—2015 роках був шеф-редактором журналу «Пам'ятки України: історія та культура».

Від 1979 року працював у Центральному державному історичному архіві УРСР у Києві — від охоронця фондів до старшого наукового співробітника. 1987 року закінчив вечірнє відділення історичного факультету Київського університету, потім був науковим співробітником Археографічної комісії при Інституті історії. З 1991 року працює в Інституті української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського, а від 2002-го очолює відділ джерел з історії України ХІХ — початку XX століття та сектор грушевськознавства. 1995 року захистив кандидатську дисертацію про архів Михайла Грушевського як джерело для вивчення діяльності визначних постатей українського руху, 2015-го — докторську. Був головним редактором часопису «Старожитності», заступником головного редактора журналу «Український історик», очолював видавництво «Ґенеза», а в 2001—2002 роках — видавництво Львівської богословської академії. Відповідальний секретар редколегій 50-томного видання творів Грушевського та 25-томника спадщини В. Липинського.