Кубик

Весна цьогоріч настала зарано. Перші смерті пояснювали саме цим.

Логіка, звісно, не найясніша, та я спробую її викласти. Зросла температура повітря — тому зросла й кількість свіжовихлюпаних гормонів у ньому. З гормонами додалося й безодвітних почуттів, які можуть призвести до самогубства. Кажуть, що від любові до ненависті — всього-на-всього один крок. І ще один — до вбивства.

Проте ці теорії розбивалися об абсурд реальності. Навіть якби весна прийшла в грудні, почуття були невзаємними, а всі, хто їх відчуває, — навіженими психопатами, події, про які я розповім, не можна було б пояснити логічно. Доволі швидко люди перестали навіть намагатися зрозуміти природу того, що коїлося, — смерті почали траплятися так часто, що більшість шукала порятунку, а не пояснень.

Для мене все почалося в день, коли розтанув сніг. Я стояв на перехресті й чекав на зелене світло. Поряд обіймалася молода пара. Хлопець гладив дівчину по волоссю й казав: «Нащо відкладати на потім?». Дівчина збентежено усміхалася й відповідала: «Ти надто квапиш події, потерпи ще трошки». Він наводив якісь філософські аргументи щодо нелінійності часу та беззмістовності відкладання на потім. Вона час від часу хитала головою, але все ж здалася і сказала: «Гаразд, мабуть, я готова». Хлопець поцілував її в лоба та сказав: «Краще рано, ніж ніколи».

За мить вони стрибнули на дорогу, під колеса вантажівки. Світлофор загорівся жовтим. Сумнівів бути не могло: їхній стрибок — не випадковість. Вони вичікували момент.

Того самого дня мій сусід хотів вкоротити собі віку й вистрибнув із вікна. Перша спроба самогубства не дала потрібного результату, тож він знову підійнявся нагору, щоби спробувати ще раз. Коли сусід заходив у під’їзд після невдалого стрибка, то побачив мене. Я завмер і зачудовано дивився на нього. Сусід усміхнувся і сказав, що я у своїй яскраво-жовтій шапці схожий на кульбабку. Не можу знати напевно, але, скоріш за все, це були його останні слова. Другий стрибок розбив йому голову. Цю шапку я більше ніколи не надягав.

Увечері в новинах сказали, що в країні зафіксована рекордна кількість смертей за один день. Ведуча спокійно констатувала у столиці тисячу смертей та декілька сотень поранень. Вона заявила, що немає особливих причин для хвилювання, але варто поберегтися та по змозі не виходити з дому. Інтернет гудів куди гучніше за телебачення: у соцмережах обговорювали можливі варіанти подій. Виявилося, що схожі жахіття коїлися по всьому світу. Весняно-гормональна версія розбивалася на друзки, бо в Південній півкулі була осінь.

Як і слід було сподіватися, рекордна статистика смертності породила в інтернеті не обговорення способів порятунку, а масу нових мемів. Люди жартували про кінець світу та можливих кандидатів на роль його рятівника.

Найстрашніше, що всього за кілька днів гумору в інтернеті значно поменшало. Втім, як і його користувачів.

Вчені з різних країн встигли висунути декілька гіпотез щодо страхітливого дійства, але жодна з них не мала переконливих доказів. Жодна не здавалася достатньо логічною.

Усе своє життя я тільки те й робив, що шукав закономірності. Це допомагало мені структурувати реальність, робити її зрозумілішою та пояснюваною. Деякі закономірності я вивів і для власного життя. Скажімо, будильник варто ставити на такий час, у якому кількість хвилин буде простим числом, бо інакше прокинутися буде складно.

Закономірності я намагався знайти й у тому, що діялося зараз. Я поглинав новини з усіх можливих джерел, ознайомлювався з думками очевидців, навіть знайшов одного стариганя, який пояснював, що, мовляв, найкраще, що зможе зробити зараз кожен із нас, — це вкоротити собі віку. Його очі блищали, коли він казав: «Повірте, друзі, це значно прискорить процес».

Мої пошуки ні до чого не привели. Закономірностей нібито не існувало. Хтось вбивав незнайомців, хтось — себе, і все це незалежно від статі, віку, соціального статусу, кольору волосся та марки смартфона. Так, я намагався відстежити й такий варіант.

Відколи розтанув сніг, минуло сім днів. Я сидів удома та безперервно оновлював стрічку твіттеру. Єдиний трендовий гештеґ — #whatifiamthelast. Останній твіт із цим теґом — чотири години тому. Остання активність в інтернеті — трохи більш ніж три години тому.