Моя методика математики

Передмова автора

Ініціатор створення цієї книжки — її упорядник і відповідальний редактор Василь Олександрович Тадеєв. Він подарував мені книгу мого колишнього аспіранта Григорія Михайловича Возняка «60 років біля класної дошки» і запитав, чи не хотів би я підготувати аналогічну книгу про себе, використавши раніше опубліковані деякі мої методичні праці і дописавши нові матеріали. Навіть запропонував назву — «Моя методика математики». Я, звичайно, погодився. У процесі нашої спільної роботи над книгою виявилось, що її упорядник і відповідальний редактор має багато власних думок та ілюстрацій, які можуть вдало доповнити мої тексти і матеріали. Так мною спільно з Василем Олександровичем і творилась ця книга. Виношу йому велику щиру подяку!

Немало працювали над книгою і мої дочки — Валентина і Наталія, також знавці шкільної математики, співавторки багатьох моїх підручників. Вони виготовляли потрібні фотокопії, вичитували рукопис, верстку, доповнювали й виправляли їх. Дякую їм за плідну співпрацю. Зрозуміло, що над створенням книги працювали й фахівці видавництва — художники, редактори, верстальники. Всім їм також моя велика подяка!

Григорій Бевз

Передмова редактора

Задавши для пошуку в Інтернеті прізвище, ім’я і по батькові — Бевз Григорій Петрович, — читач з-поміж засилля повідомлень про різноманітні книги автора все ж невдовзі знайде й доволі вичерпну «офіційну» інформацію про нього:

Бевз Г. П. народився 7 лютого 1926 року в селі Війтівка (тепер Родниківка) неподалік від Умані. В 1933 р. почав ходити до школи в рідному селі,

семирічку закінчив у 1941 р. у Кривому Розі, а 10-й клас (зі срібною медаллю) — в Уманській СШ № 2 у 1947 р. Професію вчителя здобував спочатку

в Уманському учительському інституті (закінчив у 1950 р.), а в 1952 р. з відзнакою закінчив фізико-математичний факультет Криворізького педагогічного інституту.

З 1950 р. працював учителем математики і фізики в селах Христинівського району Черкаської області. У 1954 р. вступив до аспірантури Київського

педагогічного інституту на спеціальність «Методика викладання математики», де виконував дисертаційне дослідження під керівництвом доцента

Д.М. Маєргойза. Після закінчення аспірантури в 1957 році, отримав направлення на роботу старшим викладачем до Криворізького педагогічного інституту. Успішно захистивши в 1961 р. дисертацію на тему «Доведення в шкільному курсі алгебри», здобув науковий ступінь кандидата педагогічних наук

і почав працювати на кафедрі елементарної математики та методики математики в Київському педагогічному інституті. На цій кафедрі з 1962 р. понад

тридцять років обіймав посаду доцента, з яких понад десять років був її завідувачем.

Григорій Петрович Бевз — автор багатьох підручників, як з методики викладання математики, так і шкільних підручників з алгебри та геометрії,

займається проблемами шкільної математики майже 70 років. За його посібником «Методика викладання математики» навчалися тисячі майбутніх

учителів упродовж кількох десятиліть, а за його підручниками з математики

для 5–11 класів — сотні тисяч учнів по всій Україні.

Так у трьох абзацах спресовано велике і славне життя, що охоплює майже ціле століття. Така вже функція довідкових матеріалів. Однак для тих, хто знає про Г.П. Бевза більше, безсумнівно, що й іншим нашим співвітчизникам про нього і його доробок має бути відомо більше. І найперше — вчителям та викладачам математики, а також студентам і учням, які мріють про цю професію. Тому ми й запросили автора підготувати цю по суті автобіографічну книгу для нашої серії «Подвижники освіти». 5Передмова редактора

У статті відомого сучасного геометра Дмитра Мавла з присвятою Г.П. Бевзу з нагоди його 80-ліття, яка вміщена в кінці цієї книги, автор зазначає:

«Що мене дивує найбільше в особистості ювіляра, то це поєднання в нього

різних талантів, які в інших людей майже ніколи не поєднуються. Я знав

багатьох математиків з різних країн світу, які вміли швидко й елегантно

розв’язувати складні математичні задачі, але ніхто з них не був автором численних підручників і монографій, або навпаки. Щодо Григорія Петровича,

то він, безумовно, виняток. Він справжній pгоblem solver, як то кажуть американці, і читачі «Математики в школі» частенько знаходили його розв’язання

в «Цьому прекрасному світі задач!». І це зазвичай були найкращі з можливих

розв’язань».

Звісно, у математичній статті, автор говорить про рідкісне поєднання в Г.П. Бевза власне математичних талантів, але ж Григорій Петрович ще з юнацьких літ захоплюється віршуванням, а його «Енеїду, перелицьовану втретє», тепер аналізують і професіональні філологи. Крім того, він видав близько десятка збірок історичних та публіцистичних розвідок та есеїв. Тому якщо до зазначеного Дмитром Мавлом додати ще й це, то перед нами постає по-справжньому унікальна особистість.

Зараз перед читачем розгорнутий живий підручник з історії вітчизняної педагогіки за майже весь радянський, пострадянський і сучасний періоди. А ще — це й особистісне віддзеркалення дуже строкатої, часами трагічної, часами жертовної, а часами величної історії великого народу з колосальними життєдайними силами. Читаючи про випробування, крізь які пройшов автор, за кадрами яких миготить колесо історії, сповнюєшся непереборної віри, що коли тоді ми змогли не зламатися, то тепер неодмінно зможемо розквітнути.

Окремі оцінки автором минулих історичних подій і нововведень в освіті не всім читачам прийдуться до душі, наприклад, — його неприхована симпатія до хрущовської відлиги та ініційованого в ту пору руху за зв’язок школи з життям. Але завдяки цій відвертості ми маємо унікальну можливість поглянути на колишні події очима одного з найактивніших їхніх учасників.