Навчитися вчитися. Як запустити свій мозок на повну

Томас Едісон був одним з найбільш плідних винахідників в історії, зареєструвавши на своє ім’я понад тисячу патентів. Ніщо не могло зупинити його креативність. Навіть коли його лабораторію охопила страшна пожежа, Едісон захоплено робив ескізи проекту нової лабораторії, більшої й кращої, ніж попередня. Що було джерелом такої феноменальної креативності дослідника? Як ми побачимо, відповідь криється в його неординарних трюках для перемикання режимів мислення.

Для більшості людей перехід від зосередженого режиму мислення до розсіяного відбувається природно: якщо ви відволікаєтеся і даєте собі трохи часу побайдикувати. Можна вийти на прогулянку, подрімати чи піти до гімнастичної зали. Або ж зайнятися чимось таким, що задіяло б інші частини мозку: послухати музику, пригадати відмінювання іспанських дієслів чи почистити клітку хом’яка 24. Штука в тому, щоб робити щось інше, аж поки мозок повністю не звільниться від думок про попереднє завдання. Якщо не застосовувати інших засобів, на це зазвичай потрібно кілька годин. Ви скажете: «Але я не маю стільки часу». Маєте, якщо візьметеся за інші справи, які й так мусите зробити, і поєднаєте це з коротким відпочинком.

Експерт із креативності Говард Ґрубер вважає, що в цьому допомагає, як правило, або сон, або ванна, або подорож (bed, bath, bus — три «B») 25. Александер Вільямсон, винятково винахідливий хімік середини ХІХ століття, спостеріг, що прогулянка на самоті давала йому такий прогрес у дослідженнях, як тиждень праці в лабораторії 26 (на його щастя, тоді ще не було смартфонів). Прогулянки стимулюють креативність у багатьох сферах: багато відомих письменників — взяти хоч би Джейн Остін, Карла Сендберґа чи Чарльза Діккенса — надихалися своїми частими і тривалими прогулянками.

Щойно ми відволікаємося від нашого завдання, розпорошений режим мислення може вступити в гру й почати оперувати думками у своїй широкомасштабній перспективі в пошуках розв’язання 27. Коли ми повертаємося до того самого завдання після перерви, часто розв’язання на диво легко, ніби саме собою спадає на думку. І навіть якщо вирішення ще не з’явиться, нерідко ми значно просуваємося вперед на шляху до нього. Цьому всьому може передувати багато зусиль у сфокусованому режимі, але раптові несподівані ідеї в розпорошеному стані мислення породжують сприйняття його майже як «режиму прозрінь».

Такі інтуїтивні, ніби «нашептані» ідеї щодо розгадки різноманітних задач є одним із тих ледь вловимих незрівнянних відчуттів у математиці й природничих науках — а також у мистецтвознавстві, літературі й кожному креативному занятті! І так, ви самі переконаєтеся в тому, що математика та природничі науки є глибоко креативними формами мислення, навіть якщо ви ще тільки вивчає­те їх у школі. Це тьмяне й розмите відчуття, яке ми маємо під час занурення в сон, мабуть, і було частиною таємниці, що стоя­ла за неординарною креативністю Едісона. За переказами, коли Едісон стикався із серйозними труднощами, то замість зосередитися на них, ішов подрімати. Але дрімав він сидячи у кріслі. До того ж Едісон тримав у руці підшипник, просто над яким на підлозі стояла пательня. Коли він розслаблявся, мозок вивільнявся і давав зелену вулицю розпорошеному мисленню. (Це нам нагадує про те, що сон — чудовий спосіб переведення мозку в режим розслабленого мислення над нашим завданням чи якою завгодно креативною працею). Коли Едісон засинав, підшипник вислизав із його пальців і падав. Брязкіт будив винахідника, і так йому вдавалося схопити фрагменти думок у розсіяному режимі й вибудувати нові підходи 28.

Видатний винахідник Томас Едісон (угорі), як вважають, використовував оригінальний спосіб перемикатися зі сфокусованого режиму мислення на розпорошений. До такого самого способу вдавався у своїй творчості також знаменитий сюрреаліст Сальвадор Далі (внизу).

Існує глибинний зв’язок між технічною, науковою й мистецькою креативністю. Екстравагантний художник-сюрреаліст Сальвадор Далі, як і Томас Едісон, використовував сон і пробудження від звуку падіння предмета, що падав із його руки, для переходу до перспективи розпорошеного мислення (Далі називав це «сном без сну» 29). Залучення розсіяного режиму допомагає навчатися на глибинному креативному рівні. В основі розв’язування задач із математики і природничих наук є багато креативності. Багато людей думає, що існує тільки один спосіб розв’язати певне завдання, але часто шляхів значно більше (якщо вам не забракне креативності їх побачити). Наприклад, відомо понад триста різних способів доведення теореми Піфагора. Як ми невдовзі побачимо, завдання технічного характеру та їхні розв’язання інколи можна розглядати як одну з форм поезії.

Але креативність — це не просто наявність певного набору наукових чи мистецьких здібностей. Креативність — це опанування й розширення своїх схильностей. Багато людей думає, що вони не є креативними, але це неправда. Ми всі спроможні створювати нові нейронні зв’язки й видобувати з мозку те, чого туди ніхто ніколи не вкладав. Це те, що дослідники творчості Лаян Ґабора й Апара Ранджан називають «магією креативності» 30. Розуміння принципів роботи мозку допомагає нам краще сприймати креативну природу деяких наших думок.

Прочитайте речення й визначте, скільки в ньому є помилок.

Цее речення містить трии помилки.

Перші дві помилки легко знайти, застосовуючи сфокусований підхід. Третя помилка парадоксального характеру стає зрозумілою, тільки якщо змінити перспективу й застосувати більш розпорошений підхід 31. (Пам’ятаємо, що відповіді у прикінцевих примітках).

Історія Едісона нагадує нам про ще одну річ. У математиці й природничих науках ми багато вчимося на власних помилках 32. Пам’ятайте, що кожна знайдена хиба — це певний прогрес у розв’язуванні завдання, тому виявлення помилок має приносити вам задоволення. Едісону приписують висловлювання: «Я не зазнав невдачі. Я просто знайшов десять тисяч комбінацій, коли воно не працює» 33.