Завантажити застосунок

Україна. Свобода. Європа

Україна. Свобода. Європа

Україна. Свобода. Європа — Ростислав Хотин

Видавництво: Видавництво Старого Лева
Автор: Ростислав Хотин
Жанр: Історія України
Де читати: У застосунку Наша Книга — детальніше
ISBN: 9789664483664
  • 260.00 грн


Опис

«Україна. Свобода. Європа» — збірка статей журналіста-аналітика Ростислава Хотина. Повна назва видання — «Україна. Свобода. Європа. Погляд журналіста-аналітика на минуле й майбутнє України»; книжка вийшла у «Видавництві Старого Лева» 2025 року.

Книжка журналіста-аналітика Ростислава Хотина вміщує статті, в яких проаналізовано й висвітлено минулі й сучасні події, важливі для політичного вектора України. Після прочитання цих матеріалів можна краще зрозуміти, які були передумови для здобуття Україною незалежності 1991 року й чому для Росії неприйнятна сама ідея української національної ідентичності. Влучні цитати політиків та істориків доповнюють фактологічний матеріал, а грамотна аналітика допомагає зрозуміти зв’язок минулого із сучасними реаліями.

Ростислав Хотин висвітлює деякі події та явища, які, на перший погляд, прямо не впливають на політичні процеси, проте є важливими й показовими. Бо й справді, іноді навіть одна буква може мати велике значення, якщо це українська літера «Ї», яка стала своєрідним знаком спротиву на тимчасово окупованих територіях України.

Про видання

Вікові обмеження
18+
Мова
Українська
Мова оригіналу
Українська
Рівень складності
Середній
Рік написання
2025
Опубліковано
2025
Кількість сторінок
352
Обсяг
≈ 71 000 слів
Час читання
≈ 6 год 30 хв
Оформлення
Дарія Луцишина
Передмова
Микола Вересень, Віталій Портников
Формат
Електронна книга

Зазирнути в книгу

Уривок

Дар цікавості

Книжка, яку ви тримаєте в руках, — доказ того, що українська міжнародна журналістика є і розвивається. Здавалось би, банальне твердження. Але кожен із нас пам’ятає часи, коли української міжнародної журналістки просто не було, її потрібно було створювати буквально з першого аркуша, як багато чого в нашому житті після проголошення Незалежності. І той, хто був готовий долучитися до цього процесу, ставав справжнім першопрохідцем. Було непросто, проте відкривалися професійні можливості, яких не було у жодного з українських журналістів за попередні десятиріччя.

Ми пишалися тим, що Ростислав Хотин став одним із перших українських репортерів знаменитої агенції Reuters, яка щойно відкрила офіс у столиці нової держави. Тепер новини від нашого колеги читали у багатьох країнах світу. Важливо було і зацікавити світ Україною, і українців — світом.

Тому природно, що Ростислав став одним із тих, хто створював першу в історії української журналістики програму міжнародних новин — «Вікна в світ» у телестудії «Інтерньюз-Україна» й на телеканалі СТБ. Ми, його співведучі по цьому проєкту, можемо стверджувати: це був незабутній досвід. І саме тоді ми могли вперше побачити, якою великою є цікавість Ростислава Хотина до світу й наскільки сильним є бажання про цей світ розповісти. Це і є справжній хист — хист цікавості.

Звісно, після спільної участі у «Вікнах в світ» кожен із нас обрав власну кар’єру, так завжди буває в нашій професії. Однак якщо ти дійсно хочеш розвиватися як журналіст і бути в діалозі з великою аудиторією, ти обов’язково зустрінешся з колегами, які також цього прагнуть.

Один із нас співпрацював з Ростиславом у роки його роботи в українській службі Бі-Бі-Сі й мав можливість разом із ним розробляти універсальні стандарти журналістики відповідно до українських реалій.

Другий має честь працювати разом з Ростиславом в Українській службі «Радіо Свобода». Тексти саме цього періоду й стали матеріалом для книжки, яку ви тримаєте в руках. І це — справжня професійна робота, яка переконує, що за ці десятиріччя цікавість Ростислава Хотина до навколишнього світу та його бажання розповісти українцям про цей світ і його виклики тільки збільшилися й збагатилися досвідом.

Тепер, коли ми з вами на порозі повноправного членства у європейській сім’ї, ми вже краще розуміємо, як це важливо — розуміти світ, знати, хто тобі друг, хто ворог, а хто просто так. Ростислав Хотин пояснює нам це вже кілька десятиріч, тож хай його нова книжка буде для вас абеткою такого розуміння.

Микола Вересень, Віталій Портников

Від автора

Чому ти не напишеш книжку? Це питання протягом років ставило мені чимало друзів і колег. Але — мабуть, на жаль — щоденники я не вів. А треба було!

Бо так сталося, що свою журналістську кар’єру я почав з народженням незалежної Української Держави, а студентом не пропустив у Києві жодної демонстрації чи мітингу за Незалежність.

Одним словом, щоденники не вів, хоча й випала доля бути свідком ключових подій в історії України. Мені пощастило, що першим журналістським завданням було висвітлення візиту хорватського лідера Франьо Туджмана до Києва і його зустріч з Леонідом Кравчуком. Тоді ще Хорватія була у складі Югославії, а Україна — у складі СРСР.

У день проголошення Незалежності 1991 року я передав інформацію про це в московське бюро агенції Reuters, а потім агенція першою повідомила світу про народження Незалежної України.

А першим відрядженням була поїздка до Придністров’я, де палав конфлікт 1992 року.

Ну та й бог з ними, зі щоденниками — хоча молодшим колегам радив би нотатки все ж зберігати і таки записувати щось до щоденників.

Перед вами книга — збірка деяких публікацій із сайту Радіо Свобода, де я працюю вже понад десять років. Хоч і багато пишу про теперішні події — і ситуацію на війні аналізую час від часу, і відносини Україна — ЄС, Україна — НАТО, і тему Китаю веду, але часом випадає дослідити щось і з того, що не застаріває так миттєво в сучасному пришвидшеному світі.

Вдячний долі, що я є «свобідним» на Свободі — тобто що маю абсолютну свободу творчості на Радіо Свобода, яке й досі — ось уже понад сімдесят років — відіграє колосальну роль у виборюванні й зміцненні України. Україна стане справді успішною, і тоді свою місію виконає Радіо Свобода, й у ньому відпаде потреба.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА
  • Від автора
  • Розділ I
  • Створення Народного руху й сім аспектів, які наблизили незалежність України
  • «За перебудову»
  • «За незалежність»
  • Символіка
  • Письменники, комуністи і дисиденти
  • Палата національностей
  • Разом з іншими, щоб «не бути диваками»
  • Рух на пізніших етапах
  • «Пане Леоніде!». Як Революція на граніті усталила звертання «пан»
  • Швидкі зміни
  • «Звертання цивілізованого світу»
  • Як Україна стала «майже незалежною» ще за СРСР. Декларація про державний суверенітет
  • Російська декларація
  • «Ближче й ближче до Незалежності»
  • Ширший контекст
  • Приклад і для інших
  • Що в історичному підсумку?
  • У чотири ходи: як Кравчук переграв Москву в серпні 1991 року й наблизив незалежність України
  • Місце зустріч змінити можна
  • Без надзвичайного стану
  • «Збирати врожай, готуватися до зими»
  • «Та скільки ж можна радитися!»
  • Народ-співавтор. Як референдум про незалежність України 1 грудня 1991 року розвалив СРСР
  • Навіщо був потрібен референдум?
  • Проводити чи не проводити?
  • Приголомшливі 90 відсотків
  • Усі — без винятку — регіони
  • «Найвищий легітимний рівень»
  • «Політтехнолог» Микола Хвильовий. Як письменник-авангардист 1920-х придумав гасла, які актуальні й понині
  • Романтик
  • Європейський українець
  • Що Україні від того зараз?
  • «Помста в обороні мільйонів». Як українське підпілля вбило радянського дипломата у Львові за Голодомор в Україні
  • Хто такий Микола Лемик?
  • Атентат
  • Чи був розголос?
  • Розстріляний німцями
  • Козацька Атлантида. Чому при створенні Каховського водосховища затопили Запорозькі Січі?
  • Січі знищено двічі
  • Що тепер?
  • «Україна була тоді та є зараз». Критика думки Володимира Путіна про карту XVII століття, на якій він не побачив Україну
  • Що за карта? І що за картограф?
  • «Паспорти» України
  • «Один з якорів української ідентичності». Чому Конституція Пилипа Орлика є актуальною і в наш час?
  • Мазепа — натхненник і співавтор?
  • Випереджала час
  • Діяла чи не діяла?
  • Найперша в Європі?
  • «Перший мазепинець і перший євроінтегратор»: ким був гетьман України Пилип Орлик?
  • Особисті сумніви
  • Гетьманство і Конституція
  • Міжнародні коаліції
  • Попереджав про російську небезпеку
  • Облога Москви, морські походи, «порятунок Європи»: чим і зараз актуальна спадщина гетьмана Петра Сагайдачного
  • Морські походи
  • На Москву
  • Відродження православ’я
  • Битва, що захистила Європу
  • «Джеймс Бонд XV століття». Оборона Константинополя, Флорентійський собор, втеча з Москви — яскраве життя митрополита Київського Ісидора
  • Флорентійська унія
  • Втеча з Москви
  • Оборона Константинополя
  • Роль Ісидора
  • Найдраматичніші події світової історії, пов’язані з собором Святої Софії в Стамбулі — тепер мечеттю
  • «Як потужний корабель»
  • Вселенські собори
  • Зв’язок з Руссю
  • Великий християнський розкол
  • Четвертий хрестовий похід
  • Флорентійська унія
  • Падіння Константинополя
  • Перша світова і мінування
  • Як Ая-Софія стала музеєм
  • Розділ II
  • Чому Володимир Путін б’є по національних святинях і символах України?
  • Біль Чорнобиля
  • Бабин Яр
  • «Мрія» і мрія
  • Найбільша площа Європи
  • Свята Софія Київська
  • Музей з картинами Марії Примаченко
  • «Рускій мір», «побєдобєсіє», «рашизм». За які ідеології Кремль воює в Україні?
  • «Рускій мір»
  • «Побєдобєсіє»
  • «Рашизм»
  • «Загибель ескадри». Що буде з Чорноморським флотом Росії після деокупації Криму?
  • «Серйозні претензії»
  • Трохи історії
  • «Жодної мови»
  • Мазепа і Виговський. Як Україна будує «гетьманат» на морі
  • Що це за кораблі?
  • Не лише москітний флот
  • Чи переганяти кораблі в час війни?
  • Імена гетьманів
  • Чому Україна передала Росії стратегічні бомбардувальники, які зараз обстрілюють ракетами українські міста?
  • Історія
  • Що це за машини
  • Ціна питання
  • «Газовий зашморг»
  • Чи були альтернативи?
  • Відбудувати «Мрію». Чи зможе Україна створити новий найбільший у світі літак після знищення Ан-225?
  • Трохи історії
  • Відновлювати чи не відновлювати?
  • Друга «Мрія»
  • Яка концепція?
  • Чи вступить Україна до ЄС 2030-го року?
  • Звідки саме ця дата — 2030 рік?
  • Фактор, що мотивує
  • Війна та євроінтеграція
  • Домашнє завдання і для ЄС
  • Ядерна зброя: чому Україна відмовилася від неї і чи реально стати ядерною країною знову?
  • Як Україна стала без’ядерною?
  • «Чужа, не своя»
  • Тактична і стратегічна
  • «Другий Чорнобиль»
  • «Майже ізоляція»
  • Компенсація
  • «Продешевили»
  • НАТО і ЄС
  • «Ніяка не дружба народів, а ярмо». Чи демонтують Арку в Києві?
  • Історія
  • Війна й Арка
  • Що думають кияни?
  • Технічно небезпечна
  • «Храм-самобуд» УПЦ (на той час — МП) на місці Десятинної церкви знесли. Але чи відбудує Україна Десятинну церкву?
  • Історія Десятинної церкви
  • Спроби реконструкції
  • Відбудовувати зараз чи ні?
  • Помста прапора Лукашенку: складна доля біло-червоно-білого стяга Білорусі
  • Часи БНР
  • Радянська доба
  • Прапор, що поховав СРСР
  • Тривога в Києві
  • «Помста» прапора
  • «Холуйський жест Януковича». Чи буде Києво-Печерська лавра знову на вулиці Івана Мазепи?
  • На догоду Москві, на догоду РПЦ
  • Мазепа — будівничий
  • …і державний діяч
  • Єднання християн. Чи православні й католики святкуватимуть разом Великдень?
  • Святі отці Нікеї
  • Фактор Песаха
  • «Ми там — ви там?»
  • А що протестанти?
  • 2025: шанс для єдності?
  • Розділ III
  • «Рашка», «лапті», «мордор». Чому українці дають глузливі назви Росії в час війни та що вони означають
  • Держава-терорист
  • Московія
  • Рашка, русня
  • Ерефія
  • Орки, оркостан
  • Мордор
  • Лапті
  • Поребрик, за поребриком
  • Залісся, болота
  • «Це вже було» і нові тренди
  • Чи матюкаються солов’ї? Нецензурна лексика в часи війни
  • Опоненти легалізації
  • «Можна зрозуміти»
  • Ї, Ї, Ї… Українське підпілля літерою Ї бореться з Росією на окупованих територіях
  • Своя літера
  • Намалював і втік…
  • Ї проти Z
  • Мова — теж зброя
  • Війна і мова. Як агресія Росії прискорила «лагідну українізацію»
  • Пароль «Паляниця»
  • Як це — перейти на українську?
  • Українська і світ
  • Без примусу
  • Бути ультрасучасним
  • «Тарас Бульба» — опера «музичного бандерівця» Миколи Лисенка. Як найкраще її подати світові у час війни?
  • Справа життя
  • Вимога Чайковського
  • «Важка доля»
  • Суперництво з Росією за «Бульбу»
  • Як подати світові?
  • Глянути по-сучасному
  • «Корінна російська людина». Чи варто усувати ім’я Чайковського з назви Національної музичної академії?
  • Коротко про суперечку
  • Рука Китаю?
  • Що говорив про себе сам Чайковський
  • Львівський Моцарт: чи є Франц Ксавер Моцарт розгадкою найбільшої таємниці світової музики?
  • Так само — вундеркінд
  • «Втекти» на Галичину
  • Українські мотиви
  • У соборі Святого Юра «найкращі хори»
  • Моцарт і Сальєрі
  • Навіщо Україні «свій» Моцарт?
  • Бетховен і Україна: «Квартет Розумовського» та варіації «Їхав козак за Дунай»
  • Не лише меценат, а й друг
  • Дипломат, політик, музикант
  • «Квартет Розумовського»: складна музика нових часів
  • «Для пізніших часів»
  • Філософ свободи. Чому вчення Григорія Сковороди і зараз є дуже сучасним?
  • Дивні звички
  • Античність
  • Фонтан з підтекстом
  • Сковорода і Росія
  • Любив Україну і був європейцем
  • Чи є Сковорода сучасним?
  • «Світ не спіймав»
  • «Солодка, весела Україна». Чому Ілля Рєпін (Ріпин) — саме український художник?
  • Народження
  • Дивак
  • Українське коло
  • «Не віддавати, а брати»
  • Козаки і бурлаки
  • Останній «Гопак»
  • «Українець свідомого вибору». Завдяки чому Казимир Малевич став творцем сучасного мистецтва?
  • «Україні пощастило»
  • Українець свідомого вибору
  • Кольори
  • Форми
  • «Квадрат»
  • Радянський каток
  • «Україна, а не Малоросія». Чому Архип Куїнджі — саме український художник?
  • Маріуполь
  • Свій стиль
  • Казковий Дніпро
  • Чи український художник?
  • Україна і «Малоросія»
  • Куїнджі і сучасність
  • Музей і війна
  • «Цар степу». Які підстави вважати, що Іван Айвазовський — український художник?
  • Мариніст від Бога
  • Запах степу
  • «Затирання» української тематики?
  • Шевченко і Гоголь
  • Художник-глобаліст
  • Айвазовський і Крим
  • Монумент Батьківщина-мати: «руская женщіна» чи українка?
  • Прообрази — українки
  • Українська сталь
  • Юрій Кульчицький і битва за Відень: як легенди і кава впливають на історію
  • Чим відомий Кульчицький
  • Походження Кульчицького
  • «Чорна як смола, темна як ніч»
  • Україна — частина історії Європи
  • «Футбольна окупація». Як Росія хотіла затягти Україну в об’єднаний чемпіонат із футболу
  • Наші-ваші тренери
  • Успіхи були
  • Мільярд від «Газпрому»
  • «Майдан урятував»
  • Війна і футбол
  • Війна і вино. Чи може вино стати одним із брендів України?
  • Війна й українське виноробство
  • Завоювати світ
  • Рідні сорти
  • Українці й вино
  • Вино vs горілка

Про твір і автора

Для кого ця книга

  • тим, хто читає аналітику про зовнішню політику: у книжці відносини Україна — ЄС, Україна — НАТО й тема Китаю;
  • тим, кому потрібен зв'язок минулого із сучасним: автор пояснює передумови незалежності 1991 року;
  • читачам Радіо Свобода — це добірка публікацій із сайту, де Ростислав Хотин працює понад десять років;
  • тим, хто шукає нонфікшн середнього обсягу — 352 сторінки.

Чому варто прочитати

  • автор почав журналістську кар'єру разом із незалежністю: у день проголошення 1991 року саме він передав інформацію в московське бюро Reuters, і агенція першою повідомила світові про народження незалежної України;
  • передмову «Дар цікавості» написали Микола Вересень і Віталій Портников, які працювали з Хотиним у першій в історії української журналістики програмі міжнародних новин «Вікна в світ»;
  • назва книжки — це три гасла доби Розстріляного відродження: «До джерел!» Миколи Зерова та «Геть від Москви!» і «Дайош Європу!» Миколи Хвильового;
  • статті написані за стандартами міжнародної журналістики — з бекграундом, аналізом і цитуванням десятків співрозмовників.
Ростислав Хотин
Ростислав Хотин

Історія написання

«Україна. Свобода. Європа» — збірка статей журналіста-аналітика Ростислава Хотина, що вийшла у «Видавництві Старого Лева» 2025 року на 352 сторінках; на титулі назва має підзаголовок «Погляд журналіста-аналітика на минуле й майбутнє України», а самі тексти, як пояснює автор, — це добірка публікацій із сайту Радіо Свобода, де він працює понад десять років. Хотин почав журналістську кар'єру разом із незалежністю: у день проголошення 1991 року він передав інформацію в московське бюро агенції Reuters, і саме Reuters першою повідомила світові про народження незалежної України. Назву книжки він пояснює трьома гаслами доби Розстріляного відродження, що належать Миколі Зерову й Миколі Хвильовому. Передмову «Дар цікавості» написали Микола Вересень і Віталій Портников, які працювали з Хотиним у першій в історії української журналістики програмі міжнародних новин «Вікна в світ».

Де читати книгу

У застосунку

Ця книга читається в застосунку Наша Книга: купили на сайті — вона одразу у вашій бібліотеці на телефоні, з офлайн-режимом і синхронізацією прогресу.

Часті питання

Про що книжка?
Це збірка аналітичних статей про політичний вектор України: передумови незалежності 1991 року, відносини з ЄС і НАТО, тема Китаю, війна.
Скільки сторінок і для якого віку?
352 сторінки, вікове обмеження 18+, рівень складності «Середній».
Звідки взято тексти?
Це добірка публікацій із сайту Радіо Свобода, де автор працює понад десять років — так він пише у розділі «Від автора».
Хто написав передмову?
Микола Вересень і Віталій Портников. Передмова зветься «Дар цікавості»; в атрибутах картки її автори не вказані.
Звідки взялася така назва?
З гасел доби Розстріляного відродження: «До джерел!» Миколи Зерова, «Геть від Москви!» і «Дайош Європу!» Миколи Хвильового — автор пояснює це у розділі «Від автора».

Написати відгук

будь Ласка авторизуйтесь або створити обліковий запис перед тим як написати відгук
Раніше ви переглядали
Чорна вівця
Лише в застосунку

Рейчел Гаррісон

Чорна вівця

250.00 грн
Застосунок «Наша Книга» — зручніше читати з телефона Відкрити