Василь Королів-Старий

Василь Костьович Королів (Старий) (16 лютого 1879, село Ладин на Полтавщині — 11 грудня 1941, Мельник поблизу Праги) — український письменник, видавець і громадський діяч, один із засновників Української Центральної Ради, член Товариства українських поступовців. Друкувався під численними псевдонімами та криптонімами, серед яких В. Диканський, Старий Василь, Подорожний, Хуторянин Старий, В. Дикий, Amator.

Народився в родині священника; коли хлопцеві було два роки, його мати й двоє братів померли від холери. Навчався в Полтавській бурсі, де познайомився з Симоном Петлюрою й приятелював із ним довгі роки, потім у Полтавській духовній семінарії. Отримавши імператорський дозвіл на навчання у світському закладі, 1902 року закінчив Харківський ветеринарний інститут, працював ветеринарним лікарем і видав популярний посібник із ветеринарії, а 1911 року відкрив у Києві першу в Україні ферму «Зааненталь» із козами, завезеними зі Швейцарії. Брав участь в українському національному русі: 1906 року за організацію селянської спілки був заарештований і ув'язнений, а після звільнення лишався під наглядом поліції. Заснував у Києві видавництво «Час» (1908—1920), став першим редактором часопису «Книгарь» — першого критико-бібліографічного видання України — і працював секретарем редакції щоденної газети «Рада».