Браян Олдісс

Браян Вілсон Олдіс (1925—2017) — англійський письменник, критик-фантастикознавець і редактор-антологіст. Писав наукову фантастику, фентезі та фантастику жахів; серед його творів виокремлюють романи «Без зупинки» (1958), «Теплиця» (1962), «Сива борода» (1964), «Темні світлові роки» (1964), «Криптозойський!» (1967) і трилогію «Гелліконія» (1982—1985). Свої книжки зазвичай підписував як Браян В. Олдіс або просто Браян Олдіс, лише в середині 1960-х вдаючись до випадкових псевдонімів. Його ім'я пов'язують із британською новою хвилею наукової фантастики.

Народився 18 серпня 1925 року в Іст-Деремі в графстві Норфолк. Зазнав значного впливу Герберта Веллса й був віцепрезидентом міжнародного товариства його імені, а разом із Гаррі Гаррісоном — одним зі співпрезидентів Британської науково-фантастичної групи. Здобув дві премії «Г'юго», премію «Неб'юла» та меморіальну премію імені Джона Кемпбелла; 2000 року Асоціація авторів наукової фантастики та фентезі Америки визнала його Великим магістром, а 2004-го він потрапив до Зали слави наукової фантастики. 2005 року відзначений орденом Британської імперії. Його оповідання «Суперіграшки довжиною всього останнього літа» (1969) лягло в основу сценарію фільму «Штучний розум». Роман «Теплиця» вийшов українською в перекладі Олександра Мокровольського.