Шарлотта Бронте

Шарлотта Бронте (1816—1855) — англійська письменниця й поетеса, яка друкувалася під псевдонімом Каррер Белл. Вона авторка романів «Джейн Ейр», «Вільєтт» і «Вчитель». Народилася третьою з шести дітей у сім'ї Патріка Бронте й Мері Бренвелл: батько мав ірландське походження й був англіканським священником у сільській глушині Західного Йоркшира. Уже в дитинстві Шарлотта була малого зросту, тендітною й такою сором'язливою, що звикла крутитися в кріслі, аби не дивитися співрозмовникові в очі.

Мати померла, коли дівчинці виповнилося п'ять років, і 1824 року батько, не маючи змоги найняти гувернантку, віддав чотирьох старших дочок до благодійної школи для дочок духівництва в Кован-Бріджі. Шарлотта провчилася там лише рік: через погане харчування й антисанітарію в школі спалахнула епідемія тифу, від якої померла старша сестра Марія, а невдовзі від туберкульозу пішла з життя й Елізабет. Ці ранні втрати відбилися згодом у романі «Джейн Ейр». 1831 року сестри вступили до школи в Ро-Геді, де тиха Шарлотта вражала ерудицією та чудовою пам'яттю, а в 1835—1839 роках вона вчителювала там сама. Далі був досвід гувернантки в родині Сіджвіків, де до неї ставилися принизливо; вважають, що саме з тамтешнього вихованця письменниця списала Джона Ріда.