Юліан Опільський

Юліан Опільський (справжнє ім'я — Юрій Львович Рудницький, 1884—1937) — український письменник, історичний романіст. Народився в Тернополі в багатодітній родині гімназійного вчителя Лева Рудницького, який викладав географію та історію в Першій тернопільській державній гімназії. Опільський був братом ученого Степана Рудницького — професора, академіка ВУАН, фундатора української географії — та швагром правника Станіслава Дністрянського. Помер у Львові 9 лютого 1937 року.

1891 року родина переїхала до Львова, де батько й далі учителював, а син навчався спершу в польськомовній школі, потім в українській Академічній гімназії; серед його вчителів були Іван Верхратський, Іван Копач і Петро Огоновський. Рано осиротів: 1896 року від туберкульозу померла мати Емілія, а через два роки після інсульту помер батько, тож здібному учневі допомагали шкільна рада й старша сестра. Гімназію він закінчив 1902 року, потім чотири семестри студіював філософію, німецьку та класичну філологію у Львівському університеті, слухаючи лекції Олександра Колесси й Кирила Студинського, а завершив студії в австрійському Ґраці, де 1907 року здобув вищу освіту. У студентські роки подорожував Італією, Грецією та Єгиптом, збирав картосхеми міст і робив записи — усе це знадобилося згодом, коли писав історичну прозу.