Степан Бандера

Степан Бандера (1909, Старий Угринів — 1959, Мюнхен) — український політичний діяч і революціонер, один із чільних ідеологів і практиків українського націоналістичного руху XX століття; після розколу Організації українських націоналістів очолював Провід ОУН-Б.

Разом із Ярославом Стецьком був автором Акта відновлення Української Держави 30 червня 1941 року. За його проголошення німецька влада 5 липня 1941-го заарештувала Бандеру: спершу домашній арешт, з вересня — берлінська тюрма, а з початку 1942 до серпня 1944 року — концтабір Заксенгаузен. Звільнений у вересні 1944 року, він відмовився від запропонованої участі в керівництві антирадянським збройним рухом у тилу Червоної армії. 15 жовтня 1959 року його вбив у Мюнхені агент КДБ Богдан Сташинський.

В Україні має законодавчо визначений статус борця за незалежність у XX сторіччі; 2008 року за підсумками опитування «Великі українці» посів третє місце. Оцінки його постаті лишаються суперечливими.