Перспективи української революції

Минуло понад сорок років відтоді, коли в Мюнхені побачила світ ця збірка статей Степана Бандери. І ми вдячні родині Бандер та Центру національного відродження імені Степана Бандери за сприяння і дозвіл опублікувати цю книгу. Для нас велика честь видати праці людини, яка все життя присвятила боротьбі за українську державність.

«Перспективи Української Революції» ми вирішили відтворити з упорядкуванням Степана Ленкавського і в редакції Данила Чайковського, як вона і вийшла 1978 р. Але водночас намагалися полегшити сприйняття тексту для сучасного читача.

Адже публіцистичні праці Степана Бандери відбивають мовні норми правопису 1929 р., який ґрунтувався на компромісі галицьких і східно­українських правописних традицій, проте згодом, 1933 р., був затаврований як «націоналістичний». Саме цим правописом послуговувалися на Західній Україні до 1939 р. і донині користуються в діа­спорі. У пропонованому виданні збережено оригінальну орфографію та пунктуацію писань Степана Бандери відповідно до першоджерел.

Мова публіцистичного доробку Степана Бандери — яскравий зразок галицького варіанта української літературної мови, що побутував на західноукраїнських землях наприкінці ХІХ — у першій половині ХХ ст. Його твори багаті на питому українську лексику, галицизми — невід’єм­ну рису його мовостилю, що цілком відповідало тогочасній західно­українській мовно-літературній практиці, коли мовна норма лише пере­бувала на стадії становлення. У текстах трапляється чимало сьогодні застарілої та запозиченої лексики, зокрема полонізмів, що також є результатом складної суспільно-політичної історії Галицького краю. Подекуди автор вживав і новотвори, якими намагався досягти потужно­го стилістичного ефекту.

Тому для зручності ми уклали глосарій рідковживаних, малозрозумілих і діалектних слів. У тексті їх позначено спеціальним астерис­ком (*), коли вперше згадано в межах кожної статті.

Також ми подаємо іменний та географічний покажчики, які полегшать роботу з текстом.

Як і в автентичному виданні, коментарі до тексту належать Степанові Ленкавському. Примітки Данила Чайковського позначено як «Д. Ч.». Пояснення деяких понять і власних назв, які можуть бути незрозумілими читачеві, зробила кандидат філологічних наук Марина Ткачук; також вона подала примітки до деяких понять і власних назв, які позначено як «Прим. ред.».

Готуючи до видання «Перспективи Української Революції», ми не могли втриматися від спокуси вийти за межі традиційної книги і доповнили її ілюстративними та інформаційними матеріалами, які допо­можуть сучасному читачеві більше дізнатися про постать Провідника і діяльність ОУН.

Зокрема було зібрано й упорядковано десятки номерів різних газет, у яких публікувався Степан Бандера. Ви зможете їх знайти, відсканувавши QR-код, що розміщений біля кожної статті у книзі. На нашу думку, перегляд цих періодичних видань як не що інше дасть можливість зануритися в інформаційну атмосферу тих часів.

Також додано вклейку із зображеннями, які показують життя Степана Бандери та діяльність ОУН; створено медіатеку, де можна погортати світлини, послухати живу мову Провідника чи побачити відео з музею Степана Бандери в Лондоні. Потрапити туди можна за допомогою QR-коду, розміщеного у фотовклейці.

Майже весь використаний контент взято із таких джерел:

Деякі фотокартки люб’язно надала родина Бандер; вони публікуються вперше.

Висловлюємо подяку тим, хто долучився до цього видання:

Юрію Сиротюку — голові Недержавного аналітичного центру «Україн­ські студії стратегічних досліджень»,

«Культурно-освітній фундації Дмитра і Марії Гулей» при Фундації «Будучність» (Канада),

Дослідному Інституту «Україніка» (Канада),

родині Борців (Австралія),

Роману й Тетяні Захарякам (Австралія),

Одарці Брецко і Тереновому Проводу ОУН(б) (Австралія),

Михайлу Ратушняку — голові Ліги підприємців «Українська справа»,

Музею національно-визвольної боротьби Тернопільщини.