Тарас Коковський

Тарас Ігорович Коковський (нар. 17 липня 1956, м. Зборів Тернопільської області) — український священник Української Лютеранської Церкви, літератор, перекладач, краєзнавець, блогер, фотограф, музикант і композитор, автор і виконавець пісень. Чоловік Лесі Романчук, онук сотника Армії УНР, диригента й діяча «Просвіти» Луки Конопи та січового стрільця Андрія Коковського.

1973 року закінчив середню школу в смт Козова на Тернопільщині та Козівську музичну школу, 1978-го — Львівський політехнічний інститут, 1999-го — Лютеранську богословську семінарію Св. Софії у Тернополі. Працював інженером на ВО «Ватра» та ВПКТІ «Світло», парафіяльним священником; нині — пастир парафії Св. Апостолів Івана та Якова в Тернополі, голова Галицької Єпархії УЛЦ. Учасник «Народного Руху України», «Товариства української мови» та вокально-інструментального гурту «Березоль». 7 березня 2014 року першим ужив у дописі на своєму блозі термін «зелені чоловічки» щодо російських окупантів у Криму.

Поезії, переклади й новели Коковського друкувалися у всеукраїнських та обласних ЗМІ, він постійний автор часопису «Літературний Тернопіль», автор двох поетичних збірок і книжки новел. Переклав понад сорок відомих у світі християнських гімнів і пісень з англійської, польської, російської та болгарської мов, уклав «Молитовник» Української Лютеранської Церкви.