Буття і небуття. Таємниці творення світу.

ЗАГАДКИ І РОЗГАДКИ БУТТЯ «А що нам було спочатку світу?» Це питання питань, котре задавали собі господарі землі упродовж багатьох віків, тисячоліть, позираючи в небо спраглими за розгадкою тайн очима. Комусь ті тайни розкривалися ширше, комусь вужче, але хто може виміряти шлях від людської свідомості до Істини? На щастя, пам’ять людська, як бережлива господиня, дбайливо відкладала у свої скрині скарби людської мудрості, блискітки людського розуму, його поетичної уяви, відображені в народних переказах і піснях. Здавалося, людство найбільше наблизилося до відкриття тайн світу на початку двадцятого століття, коли стрімкий розвиток технократичної цивілізації дав можливість заглянути не лише в космічні простори, але і в глибини людської природи. Людина замахнулась навіть на саму тайну тайн – творення людини «за образом і подобою» Творця. Людині захотілося стати вище Бога і створити щось поза Його волею. Але саме на цім порозі, створюючи все нові й нові технології, людство раптом натрапило на такі загадки неймовірно далекого минулого, що похитнули його віру в еволюційну теорію власного розвитку. І поставили під сумнів цивілізаційну вищість людей нашої доби за тих, хто жив на цій Землі дві, три, десять, двадцять тисяч і більше років тому. Раптом стала оголюватися проста правда про те, що колеса й коліщатка того неповороткого механізму, який ми називаємо сучасною суперцивілізацією, були винайдені в таких часових глибинах, про які ми й не здогадуємося. У сучасних людей почав нарешті закрадатися здоровий сумнів у тім, чи справді людство здатне створювати щось принципово нове, чи всі наші «відкриття» – це лише давнозабуле старе... Часткове відкриття таємниць єгипетських пірамід, «космічних міст» древніх етрусків, протоукраїнців, інків, ацтеків, майя, глибше пізнання і вслуховування у прихований зміст текстів давніх епічних творінь, збережених віками в усному переданні народами всіх континентів, співставлення сучасних археологічних знахідок, котрі так щедро, наче між іншим, підкидає нам сьогодні матінка-земля, – викликають подив і розгублення у сучасної людини. Виявляється, далеко не так просто, як це читаємо в дарвіністських наукових версіях, творився світ. І чи один світ? І чи не стоїмо ми саме зараз на порозі його чергового перетворення? Фрагмент вази з Гудеа. Шумер 978_966_10_0323_0_Chumarna_Tvorennia_Mify_pro_buttia_svitu.indd 3978_966_10_0323_0_Chumarna_Tvorennia_Mify_pro_buttia_svitu.indd 3 05.09.2011 16:58:4405.09.2011 16:58:44 І що буде з нинішніми поколіннями? Чи виживе людська популяція на такому рівні самосвідомості, на якому вона є зараз? Кожна людина, чиє життя, безумовно, неймовірно коротке і швидкоплинне, щодня задає собі запитання: а що там, за порогом? Чи існує безсмертя душі, чи є шанс їй продовжити життя, знову й знову повертаючись у земне коло в нових тілах? Загляньмо у таємничу скриню нашої пам’яті. Може, далеко не все у ній перетліло від часу, втратило свій блиск і доцільність? Може, серед мотлоху віджилого раптом заблисне там справжній діамант мудрості, котрого ми так ревно шукаємо серед безладу сучасного життя? Може, ті давні одежі прапрадідівської мудрості не такі вже й незугарні з огляду нинішньої «моди»? Може, ті зерна вічної пшениці мають таку ж силу проростання, як зерна, котрі пролежали в курганах сотні літ і дали живі сходи? У пропонованій вам книзі подано найкращі зразки космогонічних текстів різних народів, вік яких – сотні і тисячі літ. Як важко встановити час будівництва пірамід, так важко точно визначити, коли і ким творилися давні міфи, яких видозмін і трансформацій зазнали вони в мандрівці століть, що і як закодували їхні символи. Адже саме поняття «міф», яке ми вживаємо за інерцією у грецькій фонетичній формі, українською мовою прочитується як «міт» – «мітка», що позначає розгортання символа у певній «миті» буття. Автор книги зробила спробу систематизувати їх за основними розділами, в яких спершу розглядаються тайни творення світу, далі – появи людини, її розвитку, взаємодії з іншими світами, виникнення таких понять як правда і кривда, а відповідно – розбрату між людьми, що врешті-решт призводить до знищення людської популяції. Подаються різні міфологічні версії останнього світового потопу, що призвів до винищення людей, а далі – нового витка розвитку людства. Якщо перші люди, згідно міфології багатьох народів, були безсмертними напівбогами, то нове людство, що постало після потопу, було віддане в руки смерті. І найбільшою мрією його стало повернення безсмертя, відшукування чарівних способів здобути вічне життя. Про великих героїв-деміургів, що шукали тайни безсмертя, дороги повернення до первісного раю людства, розповідають прекрасні поетичні міфи різних народів. І коли ви уважно прочитаєте цю добірку космогонічних текстів різних народів світу, будете вражені, що вони становлять єдине світоглядне коло, зіткане з одкровень Божої мудрості, котра генетично записана в людині й розкривається в різних метафорах та символах. Але зберігає при цьому єдину духовну парадигму. Перш ніж перейти до читання окремих космогонічних текстів, зробімо спробу уявити собі, якими шляхами розвивалися світоглядні уявлення людей і скільки в цих уявленнях було правди та достовірності з точки зору сучасної науки. Чи насправді цілісною є людська мудрість на різних материках і континентах, наскільки виразно в іменах та символах прочитується відгомін давньої прамови й великої єдиної прамудрості світу. 978_966_10_0323_0_Chumarna_Tvorennia_Mify_pro_buttia_svitu.indd 4978_966_10_0323_0_Chumarna_Tvorennia_Mify_pro_buttia_svitu.indd 4 05.09.2011 16:58:4505.09.2011 16:58:45 Розділ 1 ВЕЛИКИЙ ЗАРОДОК 978_966_10_0323_0_Chumarna_Tvorennia_Mify_pro_buttia_svitu.indd 5978_966_10_0323_0_Chumarna_Tvorennia_Mify_pro_buttia_svitu.indd 5 05.09.2011 16:58:4505.09.2011 16:58:45 978_966_10_0323_0_Chumarna_Tvorennia_Mify_pro_buttia_svitu.indd 6978_966_10_0323_0_Chumarna_Tvorennia_Mify_pro_buttia_svitu.indd 6 05.09.2011 16:58:4505.09.2011 16:58:45 СВІТОВЕ ЯЙЦЕ Вкривала пітьма пітьму споконвіку, Цей всесвіт ввесь – мов океан без світла, Той зародок, що хаосом був вкритий, Один від сили спеки народився... Т ак говориться в космогонічних піснях «Рігвіди» – однієї з найдавніших епічних пам’яток людства. Давні українці той безмовний «океан без світла» називали Нащадом: можливо, саме від нього в українській мові є слово «нащадки» – ті, що прийдуть з Нащада, з невидимого джерела Буття, у якому народжуються світи, зірки, люди, всі творіння. У давній українській писемній пам’ятці, що зафіксувала окрушини космогонічних знань наших пращурів – «Велесовій книзі» – цей невидимий простір Буття називається Навою. Нава – вічна і безмежна, а посеред неї Дажбог (Бог-Творець) таємно уклав Праву – сам закон Буття, впорядкований задум (одухотворений і запліднений зародок). Права – закон Творця, а Правда – відображення цього закону у свідомості людини. А по Праві, «як пряжа, тече Ява, – і та створила життя наше».