| Видавництво: | Наш Формат |
| Автор: | Адам Сміт |
| Жанр: | Економіка |
| Де читати: | У застосунку Наша Книга — детальніше |
| ISBN: | 978-617-7552-15-3 |
Цю книгу не можна завантажити — вона доступна для читання лише в нашому мобільному застосунку.
Застосунок доступний на Android та iOS.
«Дослідження про природу і причини багатства народів» — класика економічної теорії. Праця започаткувала дискусію про умови успішного функціонування ринку, роль держави й загальний добробут, яка не вщухає вже кілька століть після її написання в 1776 році. Сміт першим сформулював концепцію вільного ринку як системи, що не потребує управління чи жорсткого регулювання. На його думку, на вільному ринку кожен керується власними інтересами, але врешті система досягає рівноваги, від якої виграють усі. Сміт увів метафоричне поняття «невидимої руки ринку» — непідконтрольної сили, яка забезпечує гармонію в ринкових відносинах, а також першим порушив питання про розподіл праці та її продуктивність.
Переклад з англійської — О. Васильєва, М. Межевікіна, А. Малівський.
У тому невпоря дкованому стані суспільства, коли не існує поділу праці, коли рідко відбувається обмін і кожен сам виробляє для себе всі предмети, немає потреби заздалегідь збирати або нагромаджувати запас для підтримки господарського життя суспільства. Кожна людина намагається задовольняти власною діяльністю всі свої потреби в міру їх виникнення. Коли вона голодна, то рушає в ліс полювати; коли зношується одяг, прикривається шкурою першої великої тварини, яку пощастить убити, а коли починає розвалюватися хижа, лагодить її, як може, за допомогою гілок і дерну, що є під рукою.
Але щойно скрізь установлено поділ праці, продукт власної праці людини вже задовольняє тільки невелику частину її потреб. Значно більшу частину їх задовольняє вже продукт праці інших людей, що його людина купує за власний продукт, або, що те саме, за ціну власного продукту. Але цю купівлю можна здійснити лише після того, як цей продукт її праці буде не тільки вироблено, а й продано. Тому має бути утворено запас продуктів різного роду, достатній для утримання та постачання її потрібними для роботи матеріалами й знаряддями принаймні до того моменту, доки не буде здійснено обидві ці операції. Ткач не може цілком зайнятися своєю спеціалізованою роботою, якщо заздалегідь у його власному володінні або у володінні якоїсь іншої особи не утворено запас, достатній для його утримання й для забезпечення його матеріалами та знаряддями для роботи, доки він не тільки витче тканину, а й продасть її. Цьому нагромадженню запасів, зрозуміло, має передувати можливість для нього застосовувати свою працю в цьому промислі протягом значного часу.
Оскільки нагромадження запасу через природний перебіг подій передує поділові праці, то зростання поділу праці можливе тільки зі зростанням попереднього запасу. Кількість матеріалів, що її може переробити та сама кількість робітників, значно зростає разом зі зростанням поділу праці; і оскільки робота кожного робітника поступово зводиться до вельми простих операцій, то винаходять різні нові машини, що полегшують та скорочують ці операції. Тому зі зростанням поділу праці, для того, щоб забезпечити постійним заняттям ту саму кількість робітників, слід заздалегідь нагромадити той самий запас продовольства і більший запас матеріалів та знарядь, ніж це було потрібно за менш розвинених умов. Але число робітників у кожній галузі промисловості з поділом праці в ній зазвичай зростає, або, точніше, саме збільшення їхнього числа дає їм змогу, таким чином, поділятися й групуватися.
Попереднє нагромадження запасу конче потрібне для досягнення цього збільшення продуктивної сили праці, і таке нагромадження природним чином приводить до підвищення продуктивності. Особа, яка використовує свій запас для утримання праці, неодмінно хоче застосовувати його таким чином, щоб виконати можливо більшу кількість роботи. Тому вона прагне встановити серед своїх робітників найвідповідніший поділ занять, а також забезпечити їх найкращими машинами, які вона в змозі винайти або купити. Її можливості в обох випадках, як правило, відповідають розмірам її запасу або кількості робітників, яким ця особа може дати заняття. Тому кількість корисної праці в країні не лише зростає зі збільшенням запасу, що застосовується, але та сама кількість праці внаслідок такого збільшення застосовується для здійснення значно більшої кількості роботи.
Такими є загальні результати збільшення запасу для праці та для її продуктивної сили.
Сміт починає не з грошей, а з поділу праці: перший розділ так і називається, другий пояснює, звідки поділ береться, третій — чому його обмежують розміри ринку. Далі книжка розкладає ціну на складники, відділяє дійсну ціну від номінальної й доходить до заробітної плати, прибутку на капітал і земельної ренти.
Метод видно з перших сторінок: Сміт вибудовує уявне суспільство без поділу праці, де людина, зголоднівши, йде полювати, а зносивши одяг, прикривається шкурою вбитої тварини, — і від цієї картини рухається до сучасної економіки. Поняття, які звідси пішли, видавець називає прямо: вільний ринок як система, що не потребує жорсткого регулювання, і «невидима рука ринку».
Ця книга читається в застосунку Наша Книга: купили на сайті — вона одразу у вашій бібліотеці на телефоні, з офлайн-режимом і синхронізацією прогресу.
