Ігор Січовик

Ігор Прокопович Січовик (17 червня 1945, село Велицьк, нині Ковельського району Волинської області — 12 жовтня 2021, Київ) — український дитячий письменник, член Національної спілки письменників України з 1978 року. Народився в родині сільських учителів, виріс на Херсонщині, де закінчив середню школу, робітничу спеціальність здобув у Кривому Розі, пройшов армійську службу, а згодом навчався на Вищих літературних курсах при Літературному інституті імені О. М. Горького. Пише з дванадцяти років.

Видав три книжки сатири та гумору для дорослих — «Жертва моди» (1972), «Зачарована шістка» (1978) й «Азбука для дорослих» (1985) — і чотири десятки книжок для дітей, чимало з яких побачили світ у видавництвах «Веселка», «Грайлик», «Спалах» і «Богдан». Упорядкував навчальні збірники для молодших школярів «Виручалочка», «Кобзарик», «Дивокрай» та інші, склав підручники для позакласного читання «Першокласник» і «Сонячне перевесло», близько трьохсот ігор з буквами і словами «Словограй» та «Мовограй», а також збірники для дошкільних навчальних закладів «Світлячок», «Чеберяйчик» і «Дошкільнятко». 2003 року видав повість «Неймовірні пригоди Барона Мюнхгаузена в Україні», у якій німецький герой потрапляє в Україну й пристає до козацького війська. Твори Січовика друкувалися в понад ста збірниках, чимало з них вивчають у початковій школі.