| Видавництво: | Видавничий дім «Фабула» |
| Автор: | Марк Гобер |
| Жанр: | Саморозвиток і мислення |
| Де читати: | У застосунку Наша Книга — детальніше |
| ISBN: | 978-617-522-133-4 |
Цю книгу не можна завантажити — вона доступна для читання лише в нашому мобільному застосунку.
Застосунок доступний на Android та iOS.
Автор цієї книжки, запеклий супротивник матеріалізму і чудовий оповідач, наводить переконливі докази на користь того, що основою реальності є свідомість, а не матерія. Він спирається на результати численних наукових експериментів, цитує праці видатних учених, надає власні висновки і спонукає читача до міркувань стосовно природи дистанційного бачення і телепатії, передбачення і психокінезу, присмертного досвіду і пам’яті про попередні життя.
Навряд чи одна книжка може спричинити революцію, а от переворот у сприйнятті світу і свого місця в ньому — цілком можливо. Марку Гоберу вдалося написати саме таку книжку.
Розділ 1 ЗНАЙОМСТВО З АВТОРОМ І ЗМІСТОМ КНИЖКИ
Уся правда проходить три етапи. Спочатку її висміюють. Потім їй жорстоко протистоять. Урешті-решт її приймають як цілком очевидне.1
Артур Шопенгауер, німецький філософ XIX століття
Що, якби я сказав вам, що деякі люди відчувають, коли на них дивляться з-за спини, і вони навіть знають, коли на них дивляться, навіть якщо «спостерігач» зиркає на них з іншої кімнати через відеокамеру?
Або якщо я скажу вам, що деякі близнюки знають, коли інший близнюк у небезпеці, навіть коли вони фізично розлучені; а деякі близнюки відчувають фізичний біль, коли інший близнюк поранений?
Чи якщо скажу вам, що деякі собаки відчувають, коли їхні власники подумки вирішують повернутися додому, навіть якщо ті власники приїжджають додому на випадково обраних таксі, з випадково обраних місць (за численні кілометри), у випадково обраний час?
А якби я сказав вам, що людські тіла реагують на еротичні зображення за кілька секунд до того, як зображення буде випадковим чином згенеровано комп’ютером, навіть якщо особа не підозрює, що комп’ютер може показати еротичне зображення?
Або якщо я скажу вам, що уряд США понад 20 років проводив програму під керівництвом фахівців з лазерної фізики, під час якої люди (так звані «дистанційні спостерігачі») «мандрували своїм розумом» у віддалені місця й описували те, що вони бачили в минулому, сьогоденні та майбутньому, а успіхи були підтверджені (серед інших джерел) документами ЦРУ, оприлюдненими 2017 року?
Чи якби я сказав вам, що деякі пацієнти, які зазнали зупинки серця (тобто їхнє серце припинило битися, а заразом спинилася й робота мозку), після повернення до життя згадують усвідомлені спогади та логічні мисленнєві процеси, які відбувалися під час відсутності мозкової активності?
Або якщо я скажу вам, що деякі люди, які були сліпими від народження і пізнали «присмертний досвід», повідомляють, що у той момент були здатними бачити, але одразу після цього знову стали незрячими?
Або якби я сказав вам, що савант{2}, якого лікарі вважали «розумово відсталим», у 18 місяців зміг запам’ятати прочитані йому книжки, а в шість років знав напам’ять усі покажчики колекції енциклопедій?
Чи якщо я скажу вам, що деякі діти віком від двох до п’яти років розповідають подробиці свого «попереднього життя» — дехто описує підтверджені історичними даними події, дехто говорить іноземною мовою, якої їх ніколи не навчали, а дехто народжується з характерними родимими плямами або фізичними деформаціями, які відповідають медичним записам про смерть людини із «попереднього життя»?
Або якби я сказав вам, що в контрольованих та більш ніж подвійних сліпих дослідженнях, проведених по телефону, певні люди (відомі як «медіуми») можуть отримати конкретну і точну інформацію про померлого родича випадкової людини — і все це завдяки тому, що, як вони стверджують, можуть спілкуватися з мертвими?
Або якби я сказав вам, що, зосередивши свою ментальну увагу на приладі, як-от на «генераторі випадкових чисел», який довільним чином висвічує числа 0 і 1, звичайні люди можуть впливати на порядок появи 0 і 1, навіть не торкаючись приладу фізично і взагалі перебуваючи від нього на чималій відстані?
А що, якби я сказав вам, що в багатьох випадках такі речі науково досліджувалися в контрольованих умовах протягом багатьох десятиліть, а результати публікувалися в рецензованих журналах?
А що, якби я сказав вам, що деякі вчені, які займаються вивченням цих концепцій, працюють у Гарвардському, Принстонському, Єльському, Стенфордському, Корнелльському, Кембриджському університетах, Університеті Дюка, Університеті Джона Гопкінса та Університеті Вірджинії й багатьох інших?
Можливо, ваша відповідь буде така ж, як і в більшості людей: «Мені важко в це повірити. Але правдиве це чи ні, та звучить захопливо!».
«Отже, матеріалізм твердить: «Нумо використовувати невідому, абстрактну річ, щоб зробити висновок про відому, конкретну річ».»
«Та на цьому іронія не спинилася. Багато сучасних скептиків у науці також є матеріалістами. Якщо матеріалізм заснований на стрибку віри, то чи не повинен справжній скептик скептично ставитися до матеріалізму?»
«Будь ласка, торкніться своєї руки. Тепер торкніться своєї ноги. А тепер торкніться свого розуму. Упс, ви не можете торкнутися свого розуму.»
Марк Гобер не науковець: він прийшов із Волл-стріт і Кремнієвої долини, а фізику й астрофізику мав за хобі. З літа 2016 року він, за власним описом, випадково натрапив на подкасти й книжки, у яких обговорювали явища, що їх не пояснювала наука, якої його вчили, — і взявся все це перевіряти. Коли він розповідав про знайдене друзям і рідним, ті зацікавлювались, і Гобер вирішив, що потрібен вичерпний виклад для широкої аудиторії, написаний сторонньою людиною, «не заплямованою упередженнями панівної науки». Улітку 2017 року він сів писати; книжка вийшла 2018 року в американському видавництві Waterside Productions і стала першою з восьми книжок серії «Upside Down».
Ця книга читається в застосунку Наша Книга: купили на сайті — вона одразу у вашій бібліотеці на телефоні, з офлайн-режимом і синхронізацією прогресу.
