Мета. Процес безперервного вдосконалення

Порівняння виробничих концепцій із виробничими методами (на прикладі компанії «Хітачі тул інжиніринґ»)

Доволі просто побачити роль системи виробництва «Лін» 4 на шляху до незаперечного успіху компанії «Тойота». Фірма виготовляла таку саму кількість авто, як і традиційний лідер, «Дженерал моторз» (ДжМ), і при цьому отримувала прибуток. Між 2003 та 2008 роками чистий прибуток «Тойоти» від продажів у середньому був на 70 відсотків вищий, ніж у середньому по всій галузі, а «ДжМ» у той час втрачала гроші 5. Своїм успіхом японська компанія повністю завдячує виробничій системі «Тойоти» (Toyota Production System (TPS)) 6.

Принаймні в цьому переконане керівництво «Тойоти» — вони заявили, що найголовнішим завданням компанії є закладення системи TPS на рівні ДНК у наступному поколінні робітників компанії.

З огляду на те, що «Тойота» є флагманом промисловості Японії, можна було очікувати, що система «Лін» буде широко втілена на підприємствах країни. Дивно, але цього не сталося. Як відомо, у Японії менше ніж п’ята частина виробників упровадили систему «Лін». Чому так вийшло?

Зовсім не тому, що ніхто не намагався працювати за цією системою. Багато компаній у Японії доклали значних зусиль для впровадження «Лін», але зазнали поразки. Однією з таких компаній була «Хітачі тул інжиніринґ». Їхню поразку у впровадженні системи «Лін» не можна пояснити браком зусиль. Вони постійно намагалися втілити засади цієї системи у роботу, але погіршення продуктивності виробництва змусило їх повернутися до традиційних способів управління виробництвом.

Так само той факт, що більшість японських промислових підприємств не реалізували «Лін», не можна пояснити відсутністю достатніх знань. «Тойота» більш ніж щедро поділилася своїм досвідом. Вона повністю відкрила всі свої знання про TPS суспільству і пішла навіть далі: запросила прямих конкурентів відвідати свої підприємства. «Хітачі», як і багато інших компаній, скористалися усією можливою інформацією і навіть попросили про допомогу в найкращих експертів.

То як же можна пояснити поразку у впровадженні системи «Лін» іншими компаніями? Виявляється, це пояснення очевидне для будь-якого об’єктивного спостерігача, хто стежив за діяльністю, наприклад, компанії «Хітачі». Ця поразка сталася через фундаментальні відмінності у виробничому середовищі. Коли Таічі Оно розробляв TPS, він не керувався абстрактними ідеями — він створював її саме під свою компанію. Не дивно, що потужні методи, які розробив Оно, могли не спрацювати в принципово інших виробничих середовищах. Але це не означає, що робота Оно не може бути надзвичайно цінною і для інших середовищ. Геній Оно проявляється повністю, коли ми розуміємо, що він стикнувся з такою самою ситуацією. У ті часи Генрі Форд розробив нову революційну систему виробництва, головним методом якої була потокова виробнича лінія, конвеєр. Метод Форда використовувався не лише в автомобілебудуванні, а й в інших галузях, як-от у виготовленні напоїв або амуніції. Уже в ті часи стало зрозумілим, що конвеєрне виробництво може і повинно застосовуватися лише в середовищах, де кількість продукції виправдовує виділення під неї потокової лінії. Якщо кількість продукції була невелика, ніхто не наважувався використовувати конвеєри. Ніхто, крім Оно.

Оно зрозумів, що концепції, що лежать в основі системи Форда, є загальними; що їхнє використання обмежується певними типами середовищ, але самі концепції універсальні. Оно мав чітке уявлення про те, як відштовхнутися від концепції, і достатньо геніальності для розробки методів, які підходили би під середовище «Тойоти», де неможливо виділити обладнання для виготовлення окремого компонента. Він мав достатньо працьовитості і наполегливості для подолання величезних перешкод, які стояли на шляху впровадження таких методів. Результатом його праці стала виробнича система «Тойоти».