ЗАГАДКИ Має клешні й довгі вуса. Я і сам його боюся, бо щипає, мов гусак. Ну а звуть щипаку... Михайло Климчук Хоч буваю часто битий, але зовсім не сердитий, я стрибаю, веселюся — чи вгадаєте, як звуся? Ніна Деркач Ой котилось коло, коло-покотьоло, всіх ласкаво гріло, цілий день світило, а під вечір коло дуже натомилось — спати покотилось ген за видноколо. Григорій Храпач (рак) (М’яч) (Сонце) Як сонечка нема — мене шукать дарма. А сонечко сія — завжди з тобою я. Стрибаєш ти чи йдеш — стрибаю, йду я теж. Галина Демченко ПІСНІ Ой ходить сон коло вікон... Колискова Ой ходить сон коло вікон, а дрімота — коло плота. Питається сон дрімоти: — Де ми будем ночувати? (Тінь) — Де хатинка тепленька, де дитинка маленька. Там ми будем ночувати, мале дитя присипляти. Колискова А-а-а, котів два, сірі-бурі обидва. Сірі-бурі, волохаті, не ходіте коло хати. У нас дитя маленьке, воно спати раденьке. Два півники Українська народна пісня Два півники, два півники горох молотили, дві курочки-чубарочки до млина носили. Цап меле, цап меле, коза підсипає, а маленьке козенятко на скрипочці грає. Танцюй, танцюй, козуленько, ніженьками туп-туп. Татусенько з матусею принесуть нам круп-круп. А вовчок-сірячок з лісу виглядає, ухопив він козенятко та й далі тікає. Як узяв старий цапок новенькії віжки, одібрав він козенятко, залигав за ріжки. Хоч вовчок обідрав цапові реберця, зате в тата з матусею радується серце. СКОРОМОВКИ Упала Лиска в колиску, а колиска — на лиску. Ігор Січовик Їде-їде їжачок, їжачок-лісовичок. Їде-їде до змії — проганятиме її. Тамара Коломієць Білка в дуплі горіх хова. Прийшла пора горіхова. Грицько Бойко Леся, лось і лис На узліссі довелося наполохать Лесі лося. Лось — у ліс, а з лісу — лис. Грицько Бойко Капці Їхав лис через ліс, лисенятам капці віз, щоб соснові шишки не кололи ніжки. Валентина Каменчук ЛІЧИЛКИ П’ять зайчаток вийшли з дому. Спершу стали по одному, потім — в пари, топчуть сніг, хто без пари — геть побіг! Богдан Стельмах За городом, ще й за бродом, раду радили рід з родом: журавлиний і чаплиний, лопушиний і качиний, ховрашиний і шпачиний, конюшинний і джмелиний, зозулиний і ожинний, ластів’їний і лосиний, ще й веселий комариний, як їм зиму зимувати, хто з них буде відлітати, кому хату будувати, хто заляже спати в нору, хто сховається під кору, хто — корінчиком в землі, хто — зернинкою в ріллі. За городом, ще й за бродом, так нарадили рід з родом: нумо, друзі, рахувати, кому вдома зимувати, кому в ірій відлітати, — тут залишиться жар-птиця: буде в золоті жмуриться. Віктор Кордун ЗАБАВЛЯНКИ Будько Був собі Будько, мав халабудку, і ставок, і млинок, і капусти шматок, і штани портяні, що дерлися по стіні. Гарна моя байка чи ні? Іде, іде дід, дід Іде, іде дід, дід, несе, несе міх, міх. От такий дідище, от такий страшище: от такий ногатий, от такий рукатий, от такий вусатий, такий бородатий, от такий плечистий. МИРИЛКИ Ладу, ладу, ладусі, посварились бабусі за кавалок тіста ще й посеред міста, за хліба шкоринку ще й посеред ринку. Ви, бабусі, не сваріться: купіть пиріг — помиріться.