Скотт Фіцджеральд

Френсіс Скотт Кі Фіцджеральд (24 вересня 1896, Сент-Пол, штат Міннесота — 21 грудня 1940) — американський письменник, автор багатьох романів та оповідань про покоління «епохи джазу», яскравий представник так званого «втраченого покоління». Народився в католицькій родині, що належала до «верхнього середнього класу»: мати походила із заможного південного роду, а батько, далекий нащадок колись могутнього ірландського аристократичного клану, був не дуже успішним бізнесменом.

Успадковане багатство спливало, тож дітям належало самим пробивати собі дорогу в житті. Хист до письменництва Фіцджеральд відчув рано — перше оповідання написав у тринадцять років. Навчався в католицькій школі у Нью-Джерсі, а 1913 року вступив до Принстонського університету, який згодом назвав «найприємнішим клубом в Америці». Успіхами в навчанні не вирізнявся, зате був активним членом університетського літературного клубу «Трикутник» і студентського видання «Тигру»; там же заприятелював із поетом Джоном Пілом Бішопом та критиком Едмундом Вілсоном — вони лишилися його найближчими друзями на все життя. Навесні 1917 року, коли США вступили в Першу світову війну, його призвали до армії: у військовому таборі він працював над своїм першим романом.