Володимир Білінський

Володимир Броніславович Білінський (18 травня 1936, селище Дунаївці на Хмельниччині — 7 червня 2022, Київ) — український публіцист і дослідник історії, автор книжок «Країна Моксель, або Московія», «Москва Ординська» та тритомника «Україна-Русь». Білінський і його прихильники вважають, що історія Росії (Московії) сфальсифікована. 2011 року за «Країну Моксель, або Московію» його визнали лауреатом Премії імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності — у номінації за найкращу наукову роботу в інформаційній сфері.

До літератури прийшов із зовсім іншого фаху. 1959 року закінчив факультет «Мости і тунелі» Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту й за розподілом поїхав до Казахстану, де прожив і пропрацював до 1996 року. У Караганді пройшов шлях від майстра до заступника начальника Главку: будував мости на каналі Іртиш—Караганда, на шахтах Карагандинського вугільного басейну, на автомагістралях і залізницях Центрального Казахстану, а також у Павлодарі, Темиртау, Джезказгані, Балхаші та Екібастузі. З 1982 року працював у системі Мінважбуду Казахстану, був членом Колегії Держбуду республіки. 1999 року повернувся в Україну, оселився в Києві, друкувався в «Літературній Україні», «Українському слові» та інших виданнях, часто виступав із презентаціями й лекціями в українських містах.