| Видавництво: | Видавництво Старого Лева |
| Автор: | Юрій Бірюльов |
| Жанр: | Історія України |
| Де читати: | У застосунку Наша Книга — детальніше |
| ISBN: | 9789664480144 |
Цю книгу не можна завантажити — вона доступна для читання лише в нашому мобільному застосунку.
Застосунок доступний на Android та iOS.
«Єврейська архітектурна спадщина Львова» — наукова монографія Юрія Бірюльова про 440 єврейських архітектурних пам'яток Львова від XVI століття до 1939 року. Вийшла у «Видавництві Старого Лева» 2022 року.
Ця монографія є науковим дослідженням єврейських архітектурних пам’яток Львова від XVI ст. до 1939 р. Вона створена у формі наукового опису й аналізу каталогізованого та систематизованого масиву зафіксованих 440 архітектурних творів. Вибірковість 440 розглянутих об’єктів обґрунтована науковою базою дослідження, в якій використано більшість наявних архівних, літературних і електронних джерел, що є репрезентивною селекцією єврейської архітектурної спадщини. Монографію структуровано за п’ятьма блоками, згідно історичного функціонального призначення споруд, з наскрізною їх нумерацією. До обов’язкових назви, адреси (тогочасної та сучасної), часу побудови, власності, архітектора, історичних стадій будівництва і нинішнього стану залучено стилістично-мистецтвознавчий аналіз, а також свідчення про установи і відомих особистостей, пов’язаних з тією чи іншою спорудою. Наприкінці книги подано біографічний словник львівських єврейських архітекторів та будівничих з докладною бібліографією, іменний покажчик та англомовна анотація.
Книга з цієї серії «Єврейські фотографи та фотостудії Львова (1860–1939)».
Вступ
Ця книжка створена у формі наукового опису й аналізу каталогізованого та систематизованого масиву зафіксованих архітектурних творів. Монографія не претендує на всеосяжне охоплення всієї величезної історичної єврейської спадщини Львова, пов’язаної з нерухомими об’єктами. Вибірковість 440-ка розглянутих об’єктів обґрунтована науковою базою дослідження, в якій використано більшість наявних архівних, літературних і електронних джерел, що, безумовно, є репрезентивною селекцією єврейської архітектурної спадщини.
Монографію структуровано за п’ятьма блоками, відповідно до історичного функціонального призначення споруд, з наскрізною їх нумерацією. До обов’язкових назви, адреси (тогочасної та сучасної), часу побудови, власності, архітектора, історичних стадій будівництва і нинішнього стану, ми додали стилістично-мистецтвознавчий аналіз, а також свідчення про установи й відомих особистостей, пов’язаних з тією чи іншою спорудою. В книжці аналіз споруд відбувається системно за суворим хронологічним принципом, від найстаріших до останніх, 1930-х рр. (так у кожному історико-функціональному блоці). Перша і остання дати поряд з титульною назвою споруди (наприклад, XVII ст. — 1728–1913–1922 рр.) означають не крайні дати фізичного існування споруди, а ключові моменти її будівельних змін. Якщо будівля зараз вже не існує, це вказується. Сучасні назви деяких вулиць подані станом на травень 2022 р., перед їх перейменуванням.
Позначення актуальної на сьогодні функції історичного об’єкта є доречним і здійснюється при розгляді споруд блоків І–IV. Що ж стосується групи V, вже у самій її назві читач-дослідник бачить, що йдеться апріорі суто про житлові будинки. Функція цих об’єктів у Львові після 1940-го і до сьогодні майже не змінилась, відбулась лише кардинальна реорганізація форм власності житлового фонду. Окремі виняткові зміни функції житлових споруд обов’язково фіксуються (наприклад, старого готелю немає, це нині просто багатоквартирне житло, або, навпаки, увесь первісно житловий будинок перетворений на готель чи на медичний заклад, банк, офісний комплекс і т. п.). Перші поверхи єврейської житлової нерухомості колись часто займали приватні крамниці, майстерні, заклади харчування. Подібне, природно, відбувається й нині, і у читача можне виникнути резонне зацікавлення. Якщо на першому поверсі історичної житлової будівлі тепер діє якийсь уже відомий, сталий заклад (ресторан, магазин, аптека, банк) — у книжці про це, як виняток, згадується. Проте водночас за останні роки ми спостерігаємо, що деякі такі заклади живуть як нічні метелики і блискавично, чи не раз на пів року, змінюють власників, спеціалізацію й назву.
Джерела і література до описаних об’єктів наводяться переважно у скороченому вигляді, повна бібліографія подається в кінці книжки.
Звичайно, проблематичним виявляється саме питання — що долучати чи що вважати «єврейською» архітектурою чи єврейським архітектурним надбанням. Це питання, досі не вирішене у теоретичному сенсі ані для, наприклад, польсько-єврейської літератури, ані для французько-єврейського мистецтва, у цьому виданні розглядається відповідно до прагматично-функціональних, історико-культурних та соціально-демографічних критеріїв. До єврейської архітектурної спадщини зараховуються в цій книжці такі об’єкти, що їх замовниками та наступними власниками, авторами архітектурного проєкту, будівельниками-контракторами або мешканцями забудови були індивіди, яких сучасники (чи вони самі) ідентифікували як поляків або австрійців єврейського походження. Часом власне локалізація у міській забудові — скажімо, будівля, вписана у квартал єврейських будинків, — також вважалася одним із критеріїв класифікації об’єкта як частини єврейської спадщини.
Доповнюючи хронологію перебудов і власності та художній аналіз архітектурних пам’яток інформацією про їх авторів, організації, фірми, товариства і відомих мешканців, автор прагнув в міру сил відродити образи видатної давньої цивілізації Львова, що безповоротно загинула.
Наприкінці книжки наводиться біографічний словник львівських єврейських архітекторів та будівничих, з бібліографією.
«Єврейська архітектурна спадщина Львова» — наукова монографія Юрія Бірюльова, що вийшла у «Видавництві Старого Лева» 2022 року на 632 сторінках. Це дослідження єврейських архітектурних пам'яток Львова від XVI століття до 1939 року, створене у формі наукового опису й аналізу каталогізованого масиву з 440 зафіксованих архітектурних творів. Монографію структуровано за п'ятьма блоками згідно з історичним функціональним призначенням споруд, із наскрізною нумерацією. До обов'язкових назви, тогочасної й сучасної адреси, часу побудови, власності, архітектора, історичних стадій будівництва і нинішнього стану залучено стилістично-мистецтвознавчий аналіз та свідчення про установи й відомих особистостей, пов'язаних із кожною спорудою. Наприкінці книги подано біографічний словник львівських єврейських архітекторів і будівничих з докладною бібліографією, іменний покажчик та англомовну анотацію.
Ця книга читається в застосунку Наша Книга: купили на сайті — вона одразу у вашій бібліотеці на телефоні, з офлайн-режимом і синхронізацією прогресу.
