Моя Батьківщино, моя Україно, Хай пісня про тебе на світ увесь лине. Хай трави шепочуть, хай квітнуть поля Для тебе, кохана країно моя. Приспів: Моя Батьківщино, моя Україно, І клекіт лелечий, і спів солов’їний, Річки швидкоплинні й глибокі моря Тебе прославляють, країно моя. Моя Батьківщино, моя Україно, У небі високім ключі журавлині Про тебе курличуть, країно моя, Моя незрівнянна квітуча земля. Приспів: Моя Батьківщино, моя Україно, До тебе серденьком усім своїм лину. Для тебе, Вітчизно, і пісня моя, Кохана, єдина вкраїнська земля. У нас сім’я невеличка: Тато, мама, я й сестричка. Є бабуся і дідусь, Кращого у них я вчусь. Мудрості навчусь в дідуся, Добра буду, як бабуся. В тата я навчуся шани, Всього решту, — звісно, в мами. В мене мама дуже гарна, Працьовита в мене мама. Я горджусь її руками, І навчусь всього у мами. Я своїй малій сестриці Вранці заплету косиці. Приберу її так само, Як це робить моя мама. Я навчусь обід варити, Я навчуся плести, шити. І майстринею я стану, Бо вдалася я у маму. Під похилою вербою Джерельце блищить водою. Весело бринить, сміється, Потічок від нього в’ється. Приспів: Тече, тече потічок До струмочків, до річок, А з Дніпром у Чорне море. Тече, тече потічок До струмочків, до річок Привітати Кримські гори. Потічок несе водицю Крізь шовковую травицю, Подає свій голосочок І вливається в струмочок. Ой струмочку, ой струмочку, Срібний голосний дзвіночку, Як прилинеш ти у море, Привітай від мене гори. Розкажи про ліс дрімучий, Розкажи про степ квітучий. Ти їм пісню заспівай Про чарівний рідний край.