КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ
УРОКІВ З НАВЧАННЯ ГРАМОТИ
І РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ
Українська мова є державною мовою України. Для більшості її громадян вона є рідною. Рідна мова єднає сучасне покоління з попередніми й наступними і творить єдине ціле.
«Мова, — писав відомий педагог К. Ушинський у статті «Рідне слово», — є найкращий, що ніколи не в’яне й вічно розвивається, цвіт».
Як навчальний предмет українська мова виконує кілька функцій. Вона є об’єктом пізнання, засобом спілкування і засобом самовираження людини.
З раннього дитинства до глибокої старості людина невіддільно пов’язана з мовою. Це єдине знаряддя, яке вивищує її над світом, робить її нездоланною у пошуках істини.
Розпочинається прилучення дитини до краси рідної мови з милих бабусиних казок, забавлянок, материних колискових.
Але не кожна дитина, виховуючись вдома, сьогодні має можливість пізнавати в повній мірі багатство і красу рідної української мови. А без розвиненої мови учень не може здобути ґрунтовні знання з основ наук, не зможе гармонійно розвиватися.
Перше й основне завдання початкового періоду навчання — якомога швидше й якісніше допомогти дитині надолужити прогалини материнської школи у засвоєнні лексем рідної мови, її законів, особливостей.
Згідно тверджень вчених-лінгвістів та психологів лексичний запас особистості здебільшого формується від чотирьох до восьми років. А це якраз той вік, який охоплює дошкільне й початкове шкільне навчання дитини.
За даною програмою дитина за один навчальний рік має можливість не тільки засвоїти значення того чи іншого слова, але й осмислити обмотивованість його появи на українському ґрунті в цікавій і доступній для неї формі. Засвоєння лексем пропонується тематично підпорядковане.
Курс навчання грамоти як складова частина програми з української мови для початкової школи має на меті не лише навчити дитину читати й писати, але й закласти міцний фундамент для подальшого зацікавленого опанування школярем рідної мови.
Навчальний матеріал побудований на щоденному очікуванні дива. Коли дитина дивується, вона легко, з радістю все сприймає.
І це диво має відбуватися, в першу чергу, на уроках рідної мови.
Як досягнути задуманого подано у «Методичних рекомендаціях щодо проведення уроків навчання грамоти».
Для того, щоб досягти максимального ефекту у засвоєнні програмового матеріалу, автори, зважаючи на особливості шестирічної дитини, пропонують: а) чергувати завдання уроків читання і письма, щоб уникнути
згасання інтересу, розвиваючи довільну увагу, яка формується лише в процесі спілкування з іншими людьми; б) уве сь навчальний день підпорядковувати єдиній темі висловлювання, бо це сприятиме швидкому та якісному входженню лексем даної теми в активний словник дитини.
Усі одинадцять років навчання будуть успішними лише тоді, коли дитина на початковому етапі захопиться книжкою, відшліфує техніку читання.
Недосконалі навички читання призводять до того, що діти мало й неохоче читають, мимоволі позбавляють себе одного з найважливіших джерел знань і збагачення свого лексичного словника. А обмеженість словникового запасу та низька техніка читання перешкоджають дитині зрозуміти, осмислити зміст прочитаного. У свою чергу, через низький розвиток мови учням важко давати логічно обґрунтовані відповіді, аргументувати свої міркування, зв’язно й послідовно викласти зміст твору чи свої думки.
Усе перераховане впливає й на інші сторони діяльності дітей, вони втрачають інтерес до процесу учіння, не вміють зосереджуватися під час виконання завдань, у них уповільнений темп роботи, недостатня спостережливість, дуже низька мовна активність.
Тому, щоб запобігти усьому переліченому, автори врахували це у створених підручниках та посібниках, щоб максимально сприяти основному завданню уроків грамоти — захопити, зачарувати дитину процесом учіння.
Щоб дана програма була зреалізована, пропонуються такі підручники і навчальні посібники:
1. Підруч ник «БУКВАР», який складається з добукварної,
букварної та післябукварної («БУКВАРИНКА») частин, за
якими шестирічний школяр вчиться увесь навчальний рік,
щодня разом з вчителем опрацьовує одну розгортку (1-2
сторінки) підручника.
Підручник у своїй основі має такі філософськометодологічні засади: звуко-буквений, складовий, словесний принципи навчання грамоти українознавчого спрямування. Його зміст перейнятий українським національним
духом, відповідає національній вдачі української дитини,
сприяє інтелектуальному, духовно-моральному, естетичному розвитку, утвердженню чеснот і норм моралі. «БУКВАР»
і «БУКВАРИНКА» формують в учнів інтегративні знання.
Автори пропонують спочатку вивчення всіх голосних
звуків, а тільки засвоївши їх, приступати до вивчення сонорних і найчастотніших приголосних звуків.
Це дає змогу вчителеві підготувати дитину-логопата
(а у шестирічному віці ще недостатньо сформований мовленнєвий апарат дитини і в класах таких учнів є великий
відсоток) до сприймання, відтворення приголосних звуків,
в яких вона відчуває труднощі. Вчитель має змогу навчити
дитину виділяти виучуваний звук серед інших, правильно
вимовляти його (логопедична казочка Язичка), слухати
інших мовців. А це сприятиме в подальшому швидкому
розвитку фонематичного слуху. 2. У «ЗОШИТІ ДЛЯ ПИСЬМА» (у 2-х частинах) завдання
органічно пов’язані з роботою на уроках навчання грамоти
в добукварний і букварний періоди.
Завдання пропонуються найрізноманітніші, цікаві, викликаючи на таких важких уроках як письмо зацікавленість
у дітей. Тут і переплутанки, і малюнкові самодиктанти,
й утворення нових слів з літер поданого слова.
Для розвитку координації рухів руки під час письма,
уміння відтворювати різні види ліній у зошитах пропонується перед написанням літер олівчиком промальовувати
предмети, в яких заховані елементи виучуваної літери.
Предметні малюнки погруповані здебільшого логічними
зв’язками, встановлюючи які учень повніше осмислюватиме
навколишнє через взаємозв’язки.
3. У «МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЯХ» поданий матеріал,
який вчитель творчо використовує на всіх уроках першого
року навчання дитини в школі.
