Чорна магія
Примітка для читачів
Коли відбулися події 6 січня 2021 року, я був глибоко занурений у дослідження саги про форт Самтер і початок Громадянської війни у США. Спостерігаючи у прямому ефірі за нападом на Капітолій, я не міг позбутися моторошного відчуття, ніби теперішнє й минуле злилися воєдино. Думка про те, що дві з найтривожніших національних подій 1861 року були пов’язані з підтвердженням голосування Колегії виборників та інавгурацією президента, спричиняла неабиякий дискомфорт.
Штурм Капітолія прибічниками Трампа збентежив мене й водночас змусив глибоко замислитись. Я усвідомлював, що величезна кількість американців у 1860–1861 роках, безсумнівно, переживала таку саму тривогу, обурення й потрясіння. Зважаючи на це, я мав намір відтворити справжню напругу тих далеких місяців, коли країна рухалася до катастрофи, керована пихою, лицемірством, хибним розумінням честі та непогамовним прагненням частини основних дійових осіб бути в центрі уваги й отримувати визнання.
Під час кризи навколо Самтера багато хто застерігав про небезпеку громадянської війни, та навряд чи хтось міг уявити, що це насправді означає, і, звісно, ніхто не повірив би, що ця війна забере життя 750 тисяч американців.
У центрі цієї розповіді лежить загадка, яка досі спантеличує: як саме Південна Кароліна, не надто розвинений штат з невисокою щільністю населення, ще й у стані економічного занепаду, стала осердям найбільшої трагедії Америки? І ще одна загадка, яка бентежить навіть більше: який лихий поплутав американців з обох боків лінії Мейсона — Діксона 1, що для них стало прийнятним масово вбивати одне одного?
Ця книжка написана в жанрі документальної оповіді. Усе, що взято в лапки, походить з якогось історичного документа; так само будь-які згадки про жести, усмішки чи інші фізичні дії спираються на свідчення безпосередніх учасників або спостерігачів описуваних подій. У деяких місцях я виправив анахронічне написання, використання великих літер і пунктуацію, щоб відповідати сучасним нормам правопису. Наприклад, я замінив «&» на «і», але тільки там, де це значення було очевидним. Милі орфографічні помилки Лінкольна залишено без змін.
Я запрошую вас зануритися в минуле, у ті часи страху та розбрату, і відчути пристрасть, героїзм, душевний біль, навіть гумор — так наче ви живете в ту епоху й не знаєте, чим закінчиться ця історія. Припускаю, ви переживатимете відчуття тривоги гостріше на тлі сучасних політичних розбіжностей, які, хоч як неймовірно це звучить, знову спонукали деяких застряглих у невігластві американців перешіптуватися про розкол і громадянську війну.
Ерік Ларсон,
Нью-Йорк, 2023 рік