Антуан де Сент-Екзюпері
Маленький принц
З акварелями автора
Передмова до французького видання
Ми раді сповістити, що у видавництві Антуана Ґаллімара у серії «Фоліо» вперше виходить друком повне видання «Маленького принца», здійснене у точній відповідності до першого, американського, видання, єдиного, котре побачило світ за життя автора у 1943 році.
Перебуваючи з 1941 по 1943 рік у вигнанні у Сполучених Штатах Америки і не маючи змоги підтримувати регулярні зв’язки зі своїм паризьким видавцем, Антуан де Сент-Екзюпері довірив публікацію цієї казки нью-йоркському видавничому дому «Рейнол і Гічкок», де згодом з’явилися друком два видання «Маленького принца» — одне французькою мовою, друге англійською — обидва ілюстровані славетними авторськими акварелями. Тільки за три роки, 30 листопада 1945-го, коштом видавництва «Ґаллімар» вийшов перший наклад «Маленького принца» у Франції. До сьогодні це видання казки було єдиним джерелом усіх публікацій, відомих французькому читачеві.
Та порівнявши американські видання 1943 року з французьким виданням 1945 року, яке побачило світ після смерті автора, ми помітили відчутні розбіжності у відтворенні малюнків, що вийшли з-під пензля Антуана де Сент-Екзюпері. Ці відмінності неможливо пояснити різницею у фарбах чи технікою друку. Що розглядає астроном у свій телескоп? Зорю, якої у французькому виданні немає. Про записи ділка і формули астронома годі й казати, — з малюнками в першому, американському, виданні вони не мають нічого спільного. Можна подумати, що за океаном і рахують по-іншому! Перелік цих дрібних відмінностей чималий — від контурів шарфа до квіткових пелюсток і віночків, від проміння під ногами ліхтарника і коріння баобабів до пальмових віял. А з початку 50-х років у тексти перевидань вкралася помилка й щодо того, скільки ж разів на день маленький принц спостерігає захід сонця.
Звідки ж такі розбіжності? Річ у тім, що французький видавець не мав у своєму розпорядженні оригіналів авторських малюнків, а тому змушений був користуватися ілюстраціями з американських видань. Ці ілюстрації відтворили точнісінько такими, якими вони були в цих виданнях, а потім, оскільки для нового друку вони видавалися надто блідими, їх «оживили» або ж «підправили». Використання кальок призвело до ефекту згущення барв у первинних малюнках, внаслідок чого виникла щільність слабких штрихів; мазки пензля, які виразно простежуються у виданні 1943 року, зникли через «згладжування» кольорів, і чимало деталей таким чином було спотворено, а то й взагалі втрачено.
Тим-то, з огляду на технічні засоби, які є сьогодні у нашому розпорядженні, ми вирішили здійснити нове видання, в основу якого поклали американську версію «Маленького принца».
Отож, через п’ятдесят вісім років французькі й франкомовні читачі зможуть прочитати цю світової слави казку з ілюстраціями, котрі власноруч створив і побачив на сторінках своєї книжки автор, і по-новому прилучитися до особистості Антуана де Сент-Екзюпері та його книжки «Маленький принц».
Фредерік д’Аґе
Леонові Верту
Уклінно перепрошую моїх маленьких читальників за те, що присвятив я цю книжку дорослому чоловікові. У мене є поважне виправдання: цей дорослий — мій найкращий друг. Є в мене й друге виправдання: цей чоловік може зрозуміти все, навіть книжки для дітей. І, нарешті, третє виправдання: цей дорослий мешкає у Франції, в голоді й холоді. Він конче потребує розради. Якщо ж усіх виправдань буде замало, то я радо міг би присвятити книжку дитині, якою був колись цей дорослий чоловік. Адже всі дорослі були колись дітьми. (От тільки мало хто з них про це пам’ятає). Отож я виправляю присвяту:
Леонові Верту, коли він був маленьким
І
Коли мені було шість років, ув одній книжці про дрімучі ліси, що прозивалася «Бувальщини», угледів я чудернацький малюнок. На ньому було зображено здоровецького змія — удава, що ковтає якусь хижу звірюку. Ось копія того малюнка.