| Видавництво: | Видавництво «Богдан» |
| Автор: | Лідія Романчук |
| Жанр: | Ноти |
| Де читати: | У застосунку Наша Книга — детальніше |
| ISBN: | 978-966-10-7724-8 |
Цю книгу не можна завантажити — вона доступна для читання лише в нашому мобільному застосунку.
Застосунок доступний на Android та iOS.
У збірці впорядковано романси, ліричні пісні, танго, балади, наспівані Лідією Романчук. Збірка рекомендована керівникам колективів, солістам, учням, студентам, широкому колу шанувальників української ліричної пісні.
Бабусині пісні Якщо серед розмаїття книжкового краму вам впало в око саме це видання, то ви – людина, небайдужа до української пісні. Припускаю, ви – студент, який вивчає народну творчість, а можливо, зрілий народознавець, який намагається віднайти незнані досі пісенні перлини. Може, ви керуєте самодіяльним чи професійним колективом і працюєте над поповненням репертуару або просто хочете знати більше народних пісень. У будь-якому випадку, ви не помилились. Пісні «у стилі ретро», запропоновані у збірці «Пісні, романси та балади», молодими співали наші бабусі, збираючись на вечірки. Упорядниця пісенника – Лідія Романчук, уродженка Дерманя, що на Рівненщині, змалку відчула мелодику пісень волинського краю. У ст алінських т аборах,яку міла, керувала аматорським хором, у якому співали молоді бранки. У ті страшні часи пісня рятувала від відчаю у тюрмах і таборах, єднала з рідною землею у неволі, давала силу вижити у засланні. Снагою свого унікального мелосу Укра їна живила дух незліченних каторжних колон, тримала своїх дітей по цей бік грані смерті, підносила на високу ноту непокори і спротиву злу й насильству. Пісня – генетичний код нації та мови, і це його передавали матері немовлятам у колискових, ним прощалися і присягалися. Чи ж дивно, що пісню берегли, виносили з пекла у пам’яті – єдине, чого несила забрати під час обшуку. Кожну пісню пані Ліда пронесла у серці крізь часи тоталіризму, коли чимало пісень належали до забо ронених, але й дозволена народна пісня мала певний «ліміт». Усе своє життя пісні зліталися до небайдужої душі звідусіль: тексти записувала, мелодії наспівувала, щоб не забути. Настав час передати людям накопичені скарби. Нещодавно світ побачила збірка «Повстанські сурми», в якій упорядниця вмістила пісні героїчної доби борні, перемог і поразок. І ось – нова збірка, пісні серця, юності, кохання. Тепер важко сказати, яка з цих пісень ста ровинна, а яка написана у ХХ столітті. Історія рідко зберігає імена авторів музики і слів. У пісеннику чимало народних варіантів авторських текстів. Так, скажімо, Лідія Романчук записала народний переспів романсу «Колір чорний»,
Ця книга читається в застосунку Наша Книга: купили на сайті — вона одразу у вашій бібліотеці на телефоні, з офлайн-режимом і синхронізацією прогресу.
