«Все, чого ти потребуєш, — любов»
____________________________
Джон Леннон
ПЕРЕДСЛОВО
Любов. Про неї говоримо повсякчас, нею наповнена вся наша сутність, вона — з нами постійно, вона — Всевишній Розум — Бог, вона — життя... Вона — в подиху, в посмішці, в кроці, в думці. Вона дає дихання і перехоплює його, викликає радість і сум, спонукає пришвидшити крок і сповільнити його, заохочує до роздумів і блокує їх. То водночас, то чергуючи вплив на наші емоції.
Вона — неймовірна й звичайна, непередбачувана й пронизлива, моя і твоя, в тобі й у мені. Я — любов і ти — любов. Іншого вища істина не дає.
Знеї починається усе і… йде у безконечність.
Любов присутня у твоєму житті, допоки ти є. І ТИ, саме ТИ можеш черпати з неї благодать. Лише збагни своє серце. А воно не помиляється. Воно не підведе. Воно — твоя внутрішня істина. Ідопоки серце говоритиме в унісон із розумом та душею, ти асоціюватимеш життя із любов’ю, сповненою благодаті.
Поговори зі мною про любов. Цю тему я ледь окреслила в попередній книжці «Поговори зі мною про життя». Тож дозволю собі ще раз стати лише твоїм співрозмовником. Ти ж не раз читав і, мабуть, часто роздумував, що таке любов. Може, тебе зацікавлять мої роздуми та розповіді, міркування наших сучасників та влучні вислови видатних людей планети. Це дасть тобі можливість глибше пізнати найбільш оспіване із істинних почуттів, яке дає життя та є його невід’ємним супутником.
Коли я дитиною був, то говорив, як дитина, як
дитина я думав, розумів, як дитина. Коли ж мужем
я став, то відкинув дитяче. Отож, тепер бачимо
ми ніби в дзеркалі, у загадці, але потім — обличчям
в обличчя; тепер розумію частинно, а потім пізнаю,
як і пізнаний я. А тепер залишаються віра, надія,
любов, — оці три. А найбільша між ними — любов!
Перше послання
Св. Павла до коринтян
Частина 1
ЦЕ МИ НАЗИВАЄМО ЛЮБОВ’Ю
Кожен із нас у слово, поняття, означення любов вкладає ніжність, прихильність, приязнь, словом, усе позитивне. Найчастіше ми асоціюємо її із половинкою, із людиною протилежної статі. Хоч досить важливе місце у нашому серці мають й інші прояви любові: до батьків та дітей, до батьківщини, до улюблених речей чи занять.
Словники тлумачать це поняття так:
«Любов — 1. Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; кохання. Стосунки між чоловіком та жінкою, викликані сердечною прихильністю. Інтимні стосунки з особою іншої статі.
2. Почуття глибокої сердечної прихильності до кого-небудь, чого-небудь. Глибока повага, шанобливе ставлення до людини. Глибока приязнь, викликана родинними зв’язками. Інтерес до чого-небудь. Внутрішній, духовний потяг до чогонебудь. Пристрасть до чого-небудь».
Ну що ж! Зануримось у різнобарв’я любові.
КОХАННЯ. ЧИ ЦЕ ЛЮБОВ?
Одні кажуть, що так. Інші завзято заперечують стверджуючи, що антонімом кохання є байдужість, а любові — ненависть. Для мене ж кохання — це любов, але у вужчому її значенні. Бо словом «кохання» ми звикли називати почуття до партнера — супутника життя, дружини, чоловіка, нареченої, нареченого — того, хто в нашому серці особливо близько, так би мовити, на «інтимній відстані».
На яку із тем написано найбільше? Яка із тем є найпоширенішим мотивом творчості письменників, художників, фотографів?.. Звичайно ж, любов: до природи, до життя, та, найчастіше, кохання до особи протилежної статі. Кохаючи, або навіть страждаючи від втраченого чи невзаємного кохання митці творять шедеври.
Вклади у це почуття ніжність, турботу, відданість і ти матимеш чудові стосунки із бажаним супутником життя. Пригадай із приємністю про коханого чи кохану, прокинувшись, і це подарує тобі гарний настрій. Скажи, що кохаєш, навіть якщо партнерові це вже відомо, і славний день забезпечено обом.
Від кохання до жінки народилося все прекрасне на землі.
М. Горький
...Закохатися не означає кохати… Закохатися можна й ненавидячи.
Ф. Достоєвський
Кохай віддано і пристрасно, дотиком і думкою. Кохаючи так того, кого обрав у супутники, і маючи подібне у відповідь, не важко буде створити сім’ю, у якій господарюватиме любов. Кохаючи, плануйте дітей. Вони матимуть усі шанси бути щасливими завдяки вашому почуттю, яке переросте в безкорисливу любов до дитини.
Будуй дім любові. Все у твоїх руках. Усе залежить від тебе. Будуй, кохаючи. А звівши, працюй над не менш приємним — інтер’єром. Це не буде важко, адже ти заклав міцну основу.
Іне має значення, чи ти старітимеш, чи почуватимешся молодим, старіючи. Головне, до кінця життєвої дороги пронести гідно й віддано своє кохання до половинки та любов до того, що твоя половинка подарувала, кохаючи тебе.
Де кохання, там і Бог.
Л. Толстой
Горе серцеві, яке не кохало змолоду!
І. Тургенев
Три джерела мають людські потяги: душа, розум і тіло. Потяг душ породжує дружбу. Потяг розуму породжує повагу. Потяг тіла породжує бажання. Поєднання цих трьох потягів породжує кохання.
Давньоіндійський трактат «Гілки персика»
ЛЮБОВ, ЯК КАРУСЕЛЬ
«Коли любиш — ти наче на каруселі, яка то здіймає тебе вгору, то стрімко несе вниз», — вважає одна з моїх подруг. Вона тактовно уникла розповіді про своє кохання для цієї книжки, але в одному із листів, описуючи останні переживання та події, зачепила тему власних емоцій. Вона — мама дорослої дочки, яку виховала сама, не дивлячись на те, що декілька років була одружена. Належної уваги від чоловіка ні жінка, ні дитина не отримували. Ті, хто мали його увагу — інші жінки — стали причиною розлучення. Час від часу батько з’являється, щоб пригостити дочку морозивом чи вкотре запропонувати колишній дружині жити разом. Та яка із жінок повернеться до гультяя-п’янички?
Наша героїня — життєрадісна та привітна людина, чудова мати. У неї багато друзів. Вона зробила й продовжує робити кар’єру. Донечка тішить успіхами у навчанні й не тільки. Ось лише того єдиного важко було зустріти. Та через роки трапилось і це.