Завантажити застосунок

ПОСTТЛІН, АБО...

ПОСTТЛІН, АБО...

ПОСTТЛІН, АБО... — Володимир Дячун

Видавництво: Видавництво «Богдан»
Автор: Володимир Дячун
Жанр: Поезія
Де читати: У застосунку Наша Книга — детальніше
ISBN: 978-966-10-7471-1
  • 65.00 грн


Опис

ПОСТТЛІН, АБО… : стрибнути у небо якоїсь смиренної миті нестерпно короткого блиску дня. Словесні згустки (антифони, «фольки», фони-анти), бува, супроводжують, кристалізуючись, усе життя віршника – іноді вони спалахують, загусаючи, упродовж дня-ночі; те й інше – присутні у цій книзі. Чи ж це, видається, н е з м и р е н н я з тим, що невблаганно насувається в околи усього живого, – з тлінністю? Або, навпаки, – з м и р е н н я? Отака «мить смиренна»?! Знову ж таки – те, й – інше. Чи ж вдасться «вистрибнути» з цього тліну, і це буде – «посттлін», інакше, стрибок уже і є ним?

Про видання

Вікові обмеження
16+
Мова
Українська
Мова оригіналу
Українська
Рівень складності
Складний
Рік написання
2011
Опубліковано
2011
Кількість сторінок
256
Обсяг
≈ 23 000 слів
Час читання
≈ 2 год 5 хв
Формат
Електронна книга

Зазирнути в книгу

Уривок

ВОЛОДИМИР ДЯЧУН

Тернопіль АБО :

стрибнути у небо

якоїсь смиренної миті

нестерпно короткого

блиску дня УДК 821.161.2 ББК 84(4 УКР)6-5

Д 99

Словесні згустки

(антифони, «фольки», фони-анти),

бува, супроводжують, кристалізуючись,

усе життя віршника –

іноді вони спалахують, загусаючи,

упродовж дня-ночі;

те й інше – присутні у цій книзі.

Чи ж це, видається,

незмиренняз тим,

що невблаганно насувається

в околи усього живого, – з тлінністю?

Або, навпаки, –змиренн я?

Отака «мить смиренна»?!

Знову ж таки – те, й – інше.

Чи ж вдасться «вистрибнути»

з цього тліну,

і це буде – «посттлін»,

інакше, стрибок уже і є ним? ISBN 978-966-10-7471-1

© Володимир Дячун, 2011 © Видавництво Богдан, 2011

СТРИБНУТИ

У НЕБО

МОЖНА Й ІЗ ТЕМНОГО

ЗАКУТКА. Луцій Анней Сенека АНТИ ФОНИ ТЕ ЩО ТИ ЦЬОГО НЕ БАЧИШ НЕ ОЗНАЧАЄ ЩО ЙОГО НЕМАЄ Й ТАК САМО ЯК ТЕ ЩО ТИ ЦЕ БАЧИШ НЕ ОЗНАЧАЄ ЩО ВОНО САМЕ ТАКЕ … дивлюсь мимовіль на простягнуту благальну долоню лазаря з якої повільно стікає невидима заіржавіла

кров

ТЕПЕР МЕНЕ МОЖНА

ЛЕГЕНЬКО

підхопити під руки Підвести до

вікна й показати сіру прибиту

променем пилюгу І сказати Ото

вулиця а зверху сонце

Бо можливо я з’їхав з глузду

і мені потрібно дещо пояснити

отаким робом: вулиця а зверху

Потім довести до середини кімнати

і розказати якісь байки

Так: я неписьменний і краще усе

розказати ба показати мені усно

Ще трохи і вони

будуть садовити мене на ліжко

Їм тепло буде думати що я малий

і мене потрібно чимось закутати

Дбайливо підіткнути ковдру

під моє тіло з усіх боків

Потім потиху вийти з кімнати

і голосно шепотатися в коридорі

Тепер їм випадає подумати

що я мертвий

Отож я несповна розумний неписьменний

малий і мертвий

Це якраз та нагода

аби починати нове життя Самому

Зміст

  • антифони те що ти цього не бачиш
  • тепер мене можна легенько підхопити
  • достеменно усе що поруч
  • нехай виносять навіть ногами
  • усе своє списав
  • спитати про щось стороннє
  • викинь усі папери
  • чи приходить пора бестіяльності
  • вогні в полі мерехтять
  • так мов не вистачало ночі що
  • я свої поскладаю рядки
  • і вона його впізнавала і він
  • хай холод між долонь
  • у світі тихих людей якось
  • не згадуй що задум
  • наближаюсь до пахонського усе
  • ні він нічого не просив
  • вийшов на вулицю прокашляв
  • пливи можливо навіть
  • якщо вже нічого не залишається то
  • коли боротися уже немає сил
  • яке світле літо й отож
  • танці найперші піт
  • і ось коли пам’ять
  • я тебе обнімаю
  • не чекалося але так сталося що
  • коли я мав в собі кулак
  • з тим самим серцем знову
  • така болюча тиха рана
  • отоді як співці в добрі розчинилися
  • дай затихну при тобі
  • я уже добуваю звуки навіть
  • по дорозі вогонь запали
  • ані зайти сердешному ані вийти
  • погрубішали пальці не зійдуться
  • так наче на себе не наткнутись
  • я нічим вже не маюсь
  • коли довго нидієш в закинутому
  • спішать спішать віки
  • промайне тінь людини і тоді вже
  • поміж дерев якийсь жовтавий
  • так не годен довго щоб дивитися
  • вечірнє сонце тепло в очі лізе
  • не така вже й мала не така вже й
  • повітря б’є сердечно в груди
  • завернути у вечірній провулок так
  • униз тече пастель
  • залишилося нікуди не йти нічого
  • звиватися тяжко згортатись
  • деінде кимось бути але забути
  • в одному краї знайшли короля
  • не треба ось ніякого
  • у вікні навпроти розкривають
  • жити довго-довго аж непомітно
  • бо: одні записалися до писання
  • як же ж до речі ця криза мов
  • ось врізався я в сніг
  • ось такий широкий пень посередині
  • я люблю цю низеньку стодолю
  • коли не будемо встигати то
  • птахи відлетіли у вирій
  • ото й то воно що четвертований
  • а може то добре що відчай
  • мати ще свої очі мати і
  • ніхто навіть не питає
  • аби пригасити оту всю графоманію
  • закинути на плече життя
  • усі звуки світу живуть дуже
  • що будемо говорити як станемо
  • у кінці життя потрібно починати
  • з давнини з глибини
  • щось блисне поблизу чи ж
  • у Нього благати найнижчої
  • мовчить мовчить майже весь
  • промочують волосся останні
  • оси бджоли сколопендри
  • жити у цьому галасливому
  • українські фольки не було ніколи так як у миколи
  • але ж в рідній родині у рідній
  • як світить голова аж думку
  • зустрічались з росами стелились
  • дрібненьке сипте щось
  • от й зупинитись зі страху би
  • о святий замісе-самість
  • дочко дитино пересилаю
  • тобі в очі влито
  • як же ж чоловіком та й поночі
  • під тяжким життєвим прасом
  • висять білі електричні кабелі
  • о ще би раз змогти
  • душиш духа – видиш
  • я в цім світі не прийнявся
  • немов заждався він: привіт
  • тож відчини: спізнілим гостем
  • світе підніми-но мене
  • ось так ось те ось
  • російські контроверзи і – шелест крові (анненський)
  • останній попіл останній (бунін)
  • розп’ятий і: відмітина (ходасєвич)
  • сузір’я і – над (заболоцький)
  • усе було – й так (антокольський)
  • птах-сон: тепла тінь (мандельштам)
  • vanessa antiopa (набоков)
  • синьовенно бузок (тарковський)
  • любив – і любив: темний (кушнер)
  • старозальний темний (рейн)
  • бо: так повагомповагомпо (цвєтков)
  • всього лиш – дихати (соснора)
  • пройти наскрізь (бродський)
  • моя шагрень – утомлена (шаламов)
  • любов коротка (аронов)
  • під оцей дах (чухонцев)
  • владати – так наче (кенжеєв)
  • тихо серце згорить (жданов)
  • прощання з друзями (карабчиєвський)
  • польські зеники землистий настирний польський зеник
  • землистому нинішньому
  • землистий тверезий
  • землистий небезпечний
  • землистий аж начеб сірий
  • землистий п’яний
  • землистий опритомнілий
  • землистий вранішній
  • землистий ефемерний
  • землистий непомітний
  • землистому робітному
  • землистому недільному
  • землистий мовчазний
  • землистий постпохмільний
  • землистий місцевий
  • землисті зеникові польські руки
  • землистий надвечірній
  • землистий промоклий
  • землистий ніякий
  • фони–анти живеш ще живеш
  • стрибнути я повинен з ночі
  • уже не видно сіл
  • раптом згадав що був
  • пригадав що ось так дуже
  • у його цілому житті
  • повітря очі мої миє
  • списані сторінки падають
  • добре було б колись
  • яка всепоглинаюча й невідворотна
  • Боже даєш мені дорогу
  • жайворонок падає вниз
  • хтось когось покинув
  • не хотів і знати нікого
  • мене не цікавлять ваші цвяхи
  • так треба ступати
  • в спрацьованих долонях шкарубне
  • мав такі тяжкі ноги
  • якийсь такий пронизливий
  • той хто один
  • про сонце просо сонно
  • доокола стало тихо
  • в довгому чорному молодому
  • ніщо не потребує такого
  • скупо і крадькома окутувати
  • він вийшов на балкон
  • плакали наші сльози
  • так далеко що уже
  • час прошумів днями
  • у непевні куревські часи
  • треба ж такому статися
  • вдарили штамп на
  • навколо папи крутиться
  • я іонеско і – пес
  • в один звичайний не дуже
  • у червні звичайного року
  • спільна стіна – партія
  • парти розставлено партію
  • шлячки деколи трафляють (пропілеї)
  • іноді трафляють шлячки (меріме)
  • і чому я отут лежу ага
  • помер восени о третій
  • дорога ел цього року
  • а зробилося так: сіли
  • отаким звичайним собі незаморським
  • «грушевський» - ніч
  • спертись на поручні
  • і ось тоді коли доходиш
  • дванадцять кавалків життя
  • другий ранній кавалок
  • третій міський вугруватий
  • четвертий політехнічний кавалок
  • п’ятий львівський кавалок
  • шостий посттернопільський
  • сьомий санкт-петербурзький
  • восьмий чорнозаводський кавалок
  • дев’ятий різнописьменницький
  • десятий радіотелевізійний
  • одинадцятий польський кавалок
  • дванадцятий мандрівничий
  • ми схоплені ніччю ми
  • чорний метелик на ціле вікно
  • такі ще не приречені
  • в цім рванім окраденім
  • є у світі трава
  • дорога ел нас розділяє
  • яка ти ніжна вся ти падаєш
  • надіваю святково краватку
  • едіт рахує курей
  • генерала поховано в сизій імлі
  • застрілю пса паршивого
  • то – «мешти» павука
  • а ступка – так собі
  • розбійники чатують на одесу
  • ти ще літаєш ні
  • я нарешті повірив: літа
  • коли мені не вдасться впасти

Про твір і автора

Для кого ця книга

  • читачам верлібру й експериментальної поезії;
  • тим, кому цікава сучасна галицька поетична школа;
  • тим, хто читає збірку підряд, як одну довгу річ;
  • не тим, хто шукає римованої лірики.

Чому варто прочитати

  • сорок два тексти без розділових знаків і великих літер — так задумано;
  • назви розділів самі є рядками: «антифони те що ти цього не бачиш», «викинь усі папери»;
  • автор називає свої тексти «словесними згустками» — антифонами, «фольками», фонами-антитезами;
  • ≈23 000 слів.
ВД
Володимир Дячун
Дяо Чун
Лише в застосунку

Володимир Дячун

Дяо Чун

65.00 грн
КирилоCтефанія: сузір’я двох сонць
Лише в застосунку

Володимир Дячун

КирилоCтефанія: сузір’я двох сонць

65.00 грн
Краківські сезони камеральні
Лише в застосунку

Володимир Дячун

Краківські сезони камеральні

79.00 грн

Де читати книгу

У застосунку

Ця книга читається в застосунку Наша Книга: купили на сайті — вона одразу у вашій бібліотеці на телефоні, з офлайн-режимом і синхронізацією прогресу.

Часті питання

Це верлібр?
Так, вільний вірш; автор називає свої тексти словесними згустками — антифонами й «фольками».
Що означає назва?
«Посттлін» — те, що після тліну: автор питає, чи вдасться «вистрибнути» з тлінності, чи сам стрибок нею і є.
Скільки текстів у книжці?
Сорок два.
Чи є інші книжки автора в каталозі?
Так — «Дяо Чун» і «Поміж дерев якийсь жовтавий промінь…».

Написати відгук

будь Ласка авторизуйтесь або створити обліковий запис перед тим як написати відгук
Застосунок «Наша Книга» — зручніше читати з телефона Відкрити