Абетка. Розкладанка.

ГгВ груш такі тугенькі боки, так налиті ніжним соком, що вкусити їх охота, — самі просяться до рота! ҐµНа городі в нас

µаздинька — кругла, кругла,

кругла динька.

Ее ЄєТа зате радіє “є”: — Все в городі в мене є! ДдДиня з кожним днем жовтіє і, жовтіючи, товстіє.

“Е” сумує і зітхає —

на “е” овочів немає. Скибка повна кавуна — соковита і смачна.

Ии Зз Зерня

дрімає в колоску,

немов дитина в сповитку. ЖжЖоржина жовто розцвіла, бо фарби в сонечка взяла. На голки,

ніби на гачок,

грушок наловить їжачок. Її Бузково так цвіте ірис, що біля тину

в землю вріс. Іі ЙйХочеш — цілий день смакуй, насолоджуйся і жуй!

Льон позичив

колір в неба —

капелюшки доням треба!

Лл КкКріп розправив

парасолю та й промовив до квасолі: “Не боюсь тепер дощу — парасолюсь досхочу!” Нн Нагідка

має жовту вроду.

Це — миле сонечко городу. Два зелені огірочки походжали по садочку, бо в городі лежебоки понамулювали боки. Оо Мак розправив капелюха і бджолину пісню слуха.

Мм

Редька

восени така:

чорна-чорна і гірка.

Та зате узимку

буде за малинку!

Рр Сонях сонечко уздрів, сонях сонечком розцвів! Сс ПпПолуничка тихо зріє і від сонця червоніє. Трави заплітають коси — скоро ляжуть у покоси!

Тт УуОй, який

смачний узвар,

бо від фруктів той навар! Фіалка пахне фіалково, — і ніжність розлилась довкола!

Фф ЦцЦибулинки у рядочках

в золотих сидять сорочках. ХхХризантеми — то вже осінь, жовте листя, неба

просинь. Чорнобривців

карий цвіт зачаровує весь світ!

Чч

Шш Щщ Щавель

сумно так зітхає, — дуже кислий смак він має ... На шовковиці синиці мали всі чим поживиться. Тільки дуже вже хотіли, дзьобики щоб не синіли.