Петро Кралюк

Петро Михайлович Кралюк (нар. 23 лютого 1958 року в Ківерцях на Волині) — український філософ, письменник і публіцист. Доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України (2009), проректор з навчально-наукової роботи Національного університету «Острозька академія». Член Національної спілки письменників України.

1979 року закінчив історичний факультет Луцького педагогічного інституту імені Лесі Українки, працював сільським учителем, потім викладачем вищої школи, навчався в аспірантурі Інституту суспільних наук у Львові. Кандидатську дисертацію захистив 1988 року, докторську — 1998-го; обидві присвячені українській суспільній думці XVI — першої половини XVII століття. Автор численних наукових праць з історії, філософії, релігієзнавства, політології та літературознавства, редактор енциклопедії «Острозька академія XVI—XVII ст.». Порушив питання про перегляд традиційної схеми історії філософії України, виробленої Дмитром Чижевським, виводячи її витоки не від часів Київської Русі, а від епохи античності. Як прозаїк відомий сатиричними творами — збірками оповідань «Попи марксистського приходу» й «Апокриф», романами «Фелісія» та «Римейк».