Славенка Дракуліч

Славенка Дракуліч (4 липня 1949, Рієка — 20 червня 2026) — хорватська письменниця й журналістка, чиї есеї та книжки перекладено багатьма мовами; друкувалася в The New Republic, The New York Times Magazine, The New York Review of Books, The Nation, Süddeutsche Zeitung, The Guardian.

Донька офіцера югославської армії, вивчала порівняльне літературознавство й соціологію в Загребському університеті, з 1982 року працювала журналісткою. На початку 1990-х, у розпал війни, через звинувачення в космополітизмі та браку патріотизму виїхала з Хорватії; жила у Швеції, Австрії та США, мешкала в Стокгольмі й Загребі. Лауреатка Лейпцизької книжкової премії за внесок у європейське порозуміння (2005); 2010 року на письменницькій зустрічі в Празі її назвали однією з найвпливовіших європейських письменниць. У документальній прозі писала про посткомунізм, воєнні злочини, націоналізм, фемінізм і жіноче тіло; в романах — про жінок поруч із геніями: Мілеву Айнштайн, Фріду Кало, Дору Маар. Померла 2026 року, невдовзі після виходу книжки «Чому я ніколи не навчилася готувати».