Чарлз Дікенс

Чарлз Джон Гаффем Дікенс (1812—1870) — англійський письменник, один із найпопулярніших романістів вікторіанської епохи та відомий політичний агітатор. Одні критики називали його майстром прози й хвалили за численних унікальних персонажів і яскраве зображення суспільства, інші звинувачували в надмірній сентиментальності, незвичайних подіях і гротескних образах. Багато його романів уперше виходили частинами в періодичних виданнях, тож сюжет розбивався на частково незалежні епізоди з розв'язкою на початку кожної нової частини. Твори Дікенса пронизані дотепністю, що вплинула на явище, відоме у світі як «англійський гумор».

Народився він у Лендпорті, передмісті Портсмута, у незаможній родині, а коли хлопцеві було три роки, Дікенси перебралися до Лондона. Чарлз багато читав, особливо романи Тобіаса Смоллетта та Генрі Філдінга, і мав чіпку, ледь не фотографічну пам'ять, яка згодом стала йому в пригоді. Спокійне життя обірвалося, коли батько вліз у борги й потрапив до боргової в'язниці Маршалсі: до нього перебралася вся родина, окрім Чарлза, якого взяла до себе приятелька родини Елізабет Ройленс — пізніше письменник вивів її в образі пані Піпчін із роману «Домбі і син». Серед найзнаменитіших його книжок — «Посмертні записки Піквікського клубу», «Пригоди Олівера Твіста», «Девід Копперфільд», «Холодний дім», «Великі сподівання» і «Таємниця Едвіна Друда».