Джеймс Фенімор Купер

Джеймс Фенімор Купер (1789–1851) — американський письменник-романтик, один із засновників жанру авантюрного роману. Народився в Бурлінгтоні у штаті Нью-Джерсі, помер у Куперстауні в штаті Нью-Йорк. Світову славу йому принесла пенталогія «Шкіряна Панчоха», до якої входять «Піонери» (1823), «Останній з могікан» (1826), «Прерія» (1827), «Слідопит» (1840) і «Звіробій» (1841).

Купера називають «американським Вальтером Скоттом», бо він осмислював історію своєї молодої країни. Крім пенталогії, яку не зовсім точно називають циклом романів про індіанців, він писав історичні романи («Шпигун», «Браво», «Кат», «Два адмірали»), морські («Лоцман», «Червоний корсар», «Пірат»), сімейні хроніки, романи-памфлети й публіцистичні твори. У передмові до «Шпигуна» письменник відмовився від запозичених «замків, лордів та інших атрибутів англійських романів» і заявив, що писатиме про американські звичаї. У ранніх творах він обстоював перевагу республіканського устрою над монархічним, а пізніше звернув увагу на зникнення індіанських племен і на насильство «нації промисловців» над природою, якій у його книжках відведено особливу роль.