Джуді Муді віщує майбутнє. Книга 4

Джуді Муді з’їла одну, дві, три тарілки пластівців. Призу немає. Вилила вміст четвертої, п’ятої, шостої миски. Нічого. Сьома. Випав приз-сюрприз. Вона зняла паперову обгортку.

Перстень! Срібний перстень із бамбулькою посередині. Перстень настрою! І невеличкий шматочок картону.

«Який у тебе зараз настрій?» — було написано на ньому.

Джуді наділа перстень на палець. Натиснула великим пальцем на бамбульку. Міцно заплющила очі. Одна тисяча — один, одна тисяча — два, одна тисяча — три. Вона сподівалася, що перстень став фіолетовим. Фіолетовий колір — найкращий. Фіолетовий означав «задоволений, на вершині світу».

Нарешті Джуді наважилася подивитися. О, ні! Вона не могла повірити своїм очам. Перстень був чорним. Вона знала, що означає чорний, навіть без інструкції. Чорний колір казав: «Буркотливий, дратівливий». Чорний означав дуже-дуже поганий настрій.

— Можливо, я неправильно порахувала? — подумала Джуді.

Вона заплющила очі й знову натиснула на перстень. Цього разу вона думала лише про приємні речі.

Про те, як вона з Рокі та Френком підклала у туалет гумову руку, щоб розіграти Стінка. Згадувала, як у місцевій газеті з’явилося фото її ліктя. Як 3-«Т» клас зібрав досить пляшок, щоб посадити дерева у тропічному лісі. Джуді думала про фіолетові речі. Про ролики, кроликів і морозиво.

Джуді Муді розплющила очі.

Поразка! Перстень усе ще був чорним.

Чи може перстень помилятися? Джуді не думала, що персні можуть брехати. Особливо персні з інструкціями.

Джуді приклала великий палець до кубика льоду, а потім натиснула на бамбульку. Чорний.

Вона підставила великий палець під гарячу воду, а потім натиснула знову. Чорний, чорний, чорніший, ніж чорний. Ані найменшого натяку на фіолетовий.

— Мабуть, я не в гуморі, але навіть не здогадуюся про це, — подумала Джуді. — Чому я маю бути сердитою?

Джуді Муді пішла шукати поганий наст- рій.

Надворі вона побачила тата, який висаджував осінні квіти.

— Тату, — звернулася вона. — Ти відвезеш мене у «Хутро та ікла»?

Джуді ненавиділа, коли тато був страшенно заклопотаний і не міг відвезти її до зоомагазину. Вона вже відчувала наближення поганого настрою.

— Звісно, — сказав тато. — От тільки помию руки.

— Справді? — запитала Джуді.

— Справді.

— Але, здається, ти дуже заклопотаний, та й мені ще треба впоратися із домашнім завданням.

— Нічого, — сказав тато. — Я вже майже закінчив. Помию руки — і їдемо.

— А як же моє домашнє завдання?

— Після вечері, — відповів тато.

— Не зважай, — буркнула Джуді.

— Га? — запитав тато.

Джуді Муді ще ретельніше взялася за пошуки поганого настрою.

Вона страшенно дратувалася, коли ма- ма казала їй причесатися. Тож Джуді спеціально розпустила хвостики. Волосся стирчало, як шпичаки на спині тиранозавра. Чубчик спадав на очі.

Мама читала, сидячи у рожевому кріслі.

— Привіт, мамо!

Мама усміхнулася:

— Привіт, люба!

— Ти нічого не хочеш мені сказати? — запитала Джуді.

— Наприклад?

— Наприклад: «Йди й розчешися. Забери волосся з очей. Ти схожа на тиранозавра». Щось таке.

— Це все твої хвостики, сонечко. Помиєш увечері голову — і все буде гаразд.

— А що, коли раптом хтось прийде до нас і от-от постукає у двері? — не вгавала Джуді.

— Хто наприклад? Рокі? — запитала мама.

— Ні, наприклад, президент Сполучених Штатів, — сказала Джуді.

— Скажеш президентові, що будеш за хвилинку. Побіжиш нагору і причешешся.

Не було жодного шансу. Джуді Муді мусила знайти Стінка. Якщо хтось міг зіпсувати їй настрій, то це Стінк. І то щонайгірше.

Джуді увірвалася в кімнату Стінка без стуку.

— Стінку! Де всі мої лікарські штуки?

— Які лікарські штуки? У мене нічого немає.

— Але у тебе завжди є щось із моєї лікарської валізки.

— Ти казала, щоб я більше не брав твоїх речей.

— А тобі завжди треба мене слухатися? — запитала Джуді.

Вона зиркнула на свій перстень.

— Цей перстень настрою бреше.

Джуді зняла його й пожбурила в сміття.

Стінк виловив перстень із кошика зі сміттям.

— Перстень настрою? Кльово!

Стінк надів перстень. Він став чорним. Чорним, як крило кажана.

— Бачиш? — вигукнула Джуді. — Безнадійно!

Стінк натиснув великим пальцем на бамбульку посередині. Перстень став зеленим! Зеленим, як шия черепахи. Зеленим, як животик жаби.