| Видавництво: | Видавництво «Богдан» |
| Автор: | Левко Легкий |
| Жанр: | Спорт і активний відпочинок |
| Де читати: | У застосунку Наша Книга — детальніше |
| ISBN: | 978-966-10-8318-8 |
Цю книгу не можна завантажити — вона доступна для читання лише в нашому мобільному застосунку.
Застосунок доступний на Android та iOS.
Підсумком творчої праці Левка Легкого — відомого аналітика, який займається тематичною статистикою вже майже півстоліття, — стало перше в Україні й уже тим унікальне довідкове видання “Історія світового футболу”. У книзі подано ретроспективу зародження популярної гри, основні зміни в її правилах, а також становлення ФІФА та регіональних футбольних конфедерацій. З енциклопедичною скрупульозністю автор висвітлює основні події, що відбувалися упродовж усіх 19 чемпіонатів світу, наводить вичерпну інформацію про чемпіонати Європи, здобутки національних збірних окремих країн; знайомить із хронологією виникнення літніх та зимових олімпійських змагань (передусім футбольних) і досягненнями славетних олімпійських спортсменів. Окремо відображено не менш цікаві матеріали про розвиток футболу в Росії і незалежній Україні, участь клубів у боротьбі за єврокубки, яскраву еру легендарного Валерія Лобановського та історію шкіряного м’яча в Галичині з кінця XIX століття. Щедро проілюстрована кількома сотнями унікальних архівних фото, “Історія світового футболу” розширить ваші уявлення про цю справді народну гру. Ви довідаєтесь про відомі чи досі незнані баталії на зелених килимах планети, Європи, рідного краю. У семи розділах книги обсягом близько 600 сторінок подано багатий аналітичний і статистичний матеріал, котрий стане у пригоді спортивним журналістам, коментаторам, викладачам, студентам профільних вищих навчальних закладів та спортивних шкіл, — зрештою, усім любителям цієї неперевершеної гри мільйонів.
Історія світового футболу
Як видовище, футбол цікавий із будь-якими виконавцями. Наявність гострих ситуацій, азарт, боротьба за кожен м’яч по всьому полю і, нарешті, її завершення — ті магніти, що притягують серця людей до м’яча на зелених газонах…
Письменник Лев кассіль про своє ставлення до футболу писав: “Ми любимо цю захоплюючу спортивну гру, наповнену внутрішнім драматизмом і яскравими, видовищними діями. Ми любимо цю гру, яка потребує водночас безрозсудної мужності й тверезого розрахунку, філігранної особистої техніки і безвідмовного злиття з колективом однодумців, миттєвої винахідливості й суворої дисципліни, раптового вибуху й тривалої вольової витримки, сильних м’язів і тренованого характеру”.
“Футбольний матч, — стверджував відомий спортивний журналіст Мартин Мержанов, — це своєрідний екзамен. команда звітує перед глядачем про свою наполегливу й кропітку роботу над створенням єдиного ансамблю, показує вміння володіти м’ячем, свою технічну зрілість і винахідливість, зрештою, узгодженість колективних дій…” Від автора Футбол — наймасовіший і найпопулярніший вид спорту. Це незаперечний факт. Причинами його панівного становища є, мабуть, простота і сталість правил гри, простір футбольного поля, на якому двадцять два гравці демонструють масу ігрових варіантів, створюючи безліч непередбачуваних ситуацій. А можливо, й те, що навіть аутсайдер може отримати перемогу над знаним фаворитом. Уболівальники, йдучи на стадіон, живуть надією, що стануть свідками грандіозного футбольного спектаклю, в якому переможуть їхні улюбленці. Мета цього видання — спроба узагальнити вже відомі факти, показати розвиток футболу на континентах, його масовість. Історія цієї захоплюючої гри зберігає чимало напівзабутих сторінок — не тільки цікавих, а й повчальних. Вони
можуть розповісти читачеві про подібність тодішніх ігор із сучасною грою, про досягнення сучасного футболу, зокрема, вітчизняного. Особливу увагу приділено найкращим командам і гравцям світу, чемпіонатам світу з футболу, Олімпійським іграм, чемпіонатам Європи, Америки, Африки та Азії. Окремий розділ присвячено розвитку
Історія світового футболу Від автора футболу в Росії, Радянському Союзі. Розділ “Футбол в Україні” розповість про виникнення і становлення гри в різних куточках України за часів перебування під владою іноземних держав, перші кроки і здобутки в незалежній державі на рівні національного чемпіонату. “Галицькій копанці” присвячено окремий розділ через наявність суперечливих футбольних подій, котрі відбувалися під час панування на теренах Західної України влади Габсбургів, панської Польщі, Радянського Союзу. Автор книги не ставив за мету детальну розповідь про окремі турніри чи національні чемпіонати, бо для цього знадобилося б багатотомне видання. Ця праця не претендує на стовідсоткову точність і вичерпність фактів, оскільки в історії футболу є ще багато “білих” плям. Отже, ще одна книжка про футбол … Сподіваюсь, вона не залишить вас байдужими, і ви знайдете для себе потрібну, цікаву інформацію. Міжнародна федерація футбольних асоціацій і міжнародні футбольні конфедерації Європа Африка Азія Південна Америка Північна і Центральна Америка Океанія
Емблеми футбольних конфедерацій
Історія світового футболу
Історики футболу ще й досі сперечаються, визначаючи, бодай приблизно, дату й місце його зародження. Перші свої кроки гра, що через століття стала називатися футболом, зробила ще за декілька тисяч років тому до нашої ери.
Перші згадки про гру з м’ячем ногами приписують китаю. Тамтешні археологи виявили кам’яні кулі, виточені в епоху неоліту (приблизно 10 тис. років до н. е.). Давні єгиптяни також полюбляли гру в ножний м’яч, про що свідчить зображення гри на настінному розписі храму карнака, котрий перевершує чотири тисячоліття, а при розкопках єгипетських гробниць фараонів (2–3 тис. до н. е.) знайшли майстерно виготовлені для того часу м’ячі. Латиноамериканці переконані, що в джунглях річки Амазонки з каучуку колись виготовляли м’ячі. А японці стверджують, що в їхній країні ще 14 століть тому грали в “кеннат” — гру в м’яч.
І все ж давньокитайська писемність, датована 2697 роком до н. е., розповідає про гру, схожу на сучасний футбол, описуються свята, під час яких дві спеціально підготовлені команди розвеселяли китайського імператора і його придворних. Називали цю гру “дзу-ню” (“дзу” — штовхати ногою, “ню” — м’яч). Переможців нагороджували гірляндами квітів, дорогими посудинами, а переможених били бамбуковими палками. Пізніше гра в “дзу-ню” стала частиною військової підготовки. китайський історик Лю Сянь описав ще одну гру в ножний м’яч — “цуцзючі”. Вона була поширена в китаї в епоху Войовничих Царств (475–221 рр. до н.е.). В епоху Хань (206 р. до н. е. — 220 р. н. е.) в китаї набула розвитку своєрідна гра в ножний м’яч. На фронтальних сторонах грального поля встановлювали стіни з прорубаними шістьма отворами, в які забивали м’ячі. В кожній команді було по шість воротарів, котрі захищали свої ворота. Великих змін зазнали правила гри в ножний м’яч у VІ–VІІ століттях нашої ери. Тоді дозволялося підігрувати м’яча ногами, спиною, животом, плечима, але не можна було зупиняти його рукою. Приблизно тоді ж в Японії з’явилась і стала популярною гра, подібна до футболу — “кемарі”. Вона була релігійного характеру й отримала широке розповсюдження серед знатних сімей. Перші кроки народної гри
Історія світового футболу ФіФа Перед грою процесія жерців виносила м’яча, який постійно зберігався в одному із синтоїстських храмів. Цікаво, що в “кемарі” досі грають два японські клуби на спеціальному полі під час великих релігійних свят.
У Стародавній Греції гра з м’ячем — “епіскірос” — нагадувала сучасний футбол. Гравці команд-суперниць ударами ніг по м’ячу намагалися провести його між двома лініями, що правили їм за ворота. У працях відомого грецького драматурга Антифана знаходимо “звіт” про гру в ножний м’яч.
Ця книга читається в застосунку Наша Книга: купили на сайті — вона одразу у вашій бібліотеці на телефоні, з офлайн-режимом і синхронізацією прогресу.
