Лана Перлулайнен

Лана Перлулайнен (справжнє ім'я — Світлана Романівна Жемчужина, нар. 5 червня 1958) — українська письменниця, членкиня Національної спілки письменників України з 2002 року.

За освітою вона не філолог: у 1975—1981 роках навчалася в Казанському та Харківському університетах за спеціальностями астрономія й радіофізика. Від 1994 року живе у Львові, і місто стало матеріалом для значної частини її прози.

Пише вірші, повісті, романи, оповідання, п'єси, перекладає. Серед поетичних збірок — «Кличний відмінок» (1996), «Між історій всесвітніх» (1999), «Львівська примара» (2000), «Посмішки ходять пішки» (2001), «Варення з райських яблук» (2003), «Праворуч від Ґринвіча» (2005); проза — «Нотатки на полях долі» (2003), дилогія «Поглинуті колокутою» (2019), «Правила ходіння проти вітру» (2021). Лауреатка премій імені Василя Стуса (1998), Миколи Гоголя «Тріумф» (2015), Маркіяна Шашкевича та Дмитра Нитченка (обидві 2019).