| Видавництво: | Видавництво Старого Лева |
| Автор: | Еллі Картер |
| Жанр: | Пригоди і детектив |
| Де читати: | У застосунку Наша Книга — детальніше |
| ISBN: | 9789664486061 |
Цю книгу не можна завантажити — вона доступна для читання лише в нашому мобільному застосунку.
Застосунок доступний на Android та iOS.
«Найдивовижніший злочин року» — легка романтична історія з детективним сюжетом американської письменниці Еллі Картер. Українською книжка вийшла у «Видавництві Старого Лева» 2025 року в перекладі Тетяни Добрянської.
Меґґі та Ітан, здається, не надто люблять одне одного, але вони обоє отримують загадкове запрошення на різдвяну вечірку. Отож напередодні Різдва Меґґі з Ітаном опиняються в англійському маєтку на відлюдді, куди разом з іншими письменниками їх запросила Еленор Ешлі, всесвітньовідома авторка детективних романів.
Але раптом Еленор зникає, а Ітан може бути чи не єдиною людиною, кому Меґґі може довіряти. Та, можливо, йдеться не лише про довіру, а про щось більше?
Пролог
Витяг із протоколу допиту свідків Марґарет Чейз та Ітана Ваятта
25 грудня
М. Чейз: Звісно, на моїх руках його кров.
І. Ваятт: Це лише одна нещасна подряпина.
М. Чейз: Ну та певна річ, я не збираласая його вбивати.
І. Ваятт: Меґґі — радше коханка, ніж…
М. Чейз: Якби я збиралася його вбити, він би вже не дихав.
І. Ваятт: Вона чудова людина. [І. Ваятт узявся за серце.] У неї добре серце.
М. Чейз: Ні, мене не ображає, що ви звинувачуєте мене в убивстві. Мене ображає, що ви припускаєте, ніби мені б це не вдалося.
І. Ваятт: Ха! Ви зачепили її професійний гонор. Чекайте. Це жарт. Запишіть, будь ласка, що я…
М. Чейз: Треба було допитувати нас окремо. Краще не дозволяти нам говорити разом. Ні, ми не разом! Що ви! Ми — це не ми. Він — це він, а я — це я, і ми не…
І. Ваятт: Ми колеги.
М. Чейз: Закляті вороги. Якщо точніше.
І. Ваятт: Меґґі, ринок величезний, ми працюємо з різними аудит… Мою книжку екранізують, я вже казав?
М. Чейз: Вибачте, ми що, справді досі сидимо тут усі й нічого не робимо? Я досі в цьому безглуздому светрі, відповідаю на безглузді запитання, поки вона…
Інспекторка Пате́л: Чому б вам не розказати все з самого початку?
І. Ваятт: Я… гм… я не розумію запитання.
Інспекторка Пате́л: Коли все почалося?
І. Ваятт: Ой. Усе почалося…
М. Чейз: У ліфті.
Розділ 1
За тиждень до того
Тільки коли відчинилися двері ліфта, Меґґі збагнула, що просто зараз побачить три найнеулюбленіші у світі речі: Різдво, вечірку, Ітана-йолопа-Вар’ятта.
Якусь мить вона стояла нерухомо. Какофонія колядок і базікання долинали сюди низьким гулом, доки вона задивилася на самовдоволений вираз його самовдоволеного обличчя, на його фірмову шкірянку й на разок миготливих вогників на шиї, вив’язаних на манір шарфа. На голові — шапочка Санти, а в руках, ясна річ, примірник «Ніч який місячний» (віднині бестселер №1 «Нью-Йорк Таймс»). Те, що це картонна ростова фігура, а не сам пан добродій, мало би полегшити удар, однак Меґґі довелося зібрати всю волю в кулак, аби не зацідити йому в картонні зуби.
Треба було принаймні натиснути кнопку, двері зачинилися б швидше, і, може, їй не довелося би почути: «Божечку, ти приїхала!». Саме тоді Меґґі второпала, що припустилася жахливої помилки.
Треба було, поки змога, тихцем дременути ліфтом униз. Через вестибюль. А далі — на холодні й велелюдні вулиці Середнього Мангеттену за сім днів до Різдва. Треба було, і вона би це втнула, якби картонний Ітан не відвернув її увагу. Однак було вже запізно, і тепер дві крихітні й підступно чіпкі долоні тягнули її від ліфта у просторий вестибюль видавництва «Кілгавен Книги».
— Ми з Шеллі заклалися на п’ять доларів, чи ти прийдеш. А ось і ти! — Деборі довелося підвищувати голос, аби її було чути серед усіх цих балачок і нестримного сміху, бо оу-є. Вечірка в розпалі. Різдвяна вечірка. І Меґґі ввірвалася в сам розпал. Миготить ялинка, грає музика, кімната вирує, аж голова йде обертом. Зовсім трішки.
— Меґґі, — голос Дебори почувся ближче. І м’якше.
— Це диво, що на Різдво не скоюють більше вбивств.
— О, почалося, — пробурмотіла Дебора, проте Меґґі ніяк не могла відвести погляду від картонного Ітана.
— Та ти тільки подумай. У задушливих кімнатах із купою алкоголю тісняться люди, що ненавидять одне одного. Навколо лежать ножиці та знаряддя для удушення.
— Знаряддя для удушення?
— Ну так… Вогники. Дощик. Готова закластися, можна завдати серйозної тілесної шкоди гірляндою, — попри все, Меґґі відчула, як ці ідеї її збадьорили. — Навіть омела отруйна.
— Для собак, — відказала Дебора.
— За достатньої кількості омели кожен може стати собакою, — підкреслила Меґґі й повільно розвернулася обличчям до жінки позаду неї.
Дебора Кляйн мала метр п’ятдесят потужної сили. Сиве волосся. Костюм від «Шанель». Очі, що набачилися життя за своє сорокадев’ятирічне сходження від дівчини з приймальні до найзагрозливішої жінки у видавничій справі.
— Я кажу це все, бо вб’ю тебе.
— Кого? Мене? — Дебора піднесла крихітну долоню до грудей.
— Так, тебе! «Це просто вечеря, Меґґі. Тобі треба виходити з дому, Меґґі. Треба обговорити просування, Меґґі».
«Найдивовижніший злочин року» — перша книжка циклу «Kiss, Merry, Kill» американської письменниці Еллі Картер. Оригінал «The Most Wonderful Crime of the Year» вийшов 24 вересня 2024 року у видавництві Avon на 304 сторінках. Українське видання з'явилося наступного, 2025 року у «Видавництві Старого Лева»: переклад Тетяни Добрянської, обкладинка Марії Білінської, 416 сторінок. Розгорнутих свідчень авторки про задум книжки знайти не вдалося — тон їй задає хіба що присвята: «Якщо вас коли-небудь газлайтили, начебто проблема — це ви, то вітаю! Ця книжка — для вас». Продовження циклу, «It's Beginning to Look a Lot Like Murder», заявлено на 2026 рік.
Ця книга читається в застосунку Наша Книга: купили на сайті — вона одразу у вашій бібліотеці на телефоні, з офлайн-режимом і синхронізацією прогресу.
